Пристрасті по Гаазі: Україна виграла чи програла в суді ООН?

Однією з тем, що найбільш обговорювались на минулому тижні, стало рішення Міжнародного суду ООН з позовом України проти Росії.

Думки ЗМІ, експертів та інтернет-спільноти кардинально розділилися: частина заявила, що перед нами однозначна перемога. Опоненти запевняють, що ми маємо справу з класичною зрадою.

Спробуємо розібратися в цій темі з холодною головою, беручи до уваги не емоції, а лише конкретні факти.

Що вирішив суд

Насправді Міжнародний суд ООН в Гаазі ще не прийняв рішення по суті питання. І прийме його, судячи з усього, ще зовсім не скоро. Як показує практика, подібні міжнародні позови можуть тривати роками. Так що ж все обговорюють?

Суд ухвалив попереднє рішення (наказ) по забезпеченню позову. Приблизно так, як в кримінальному суді перед початком розгляду справи вирішують, наскільки небезпечний обвинувачений — можна йому перебувати під домашнім арештом або його слід відправити до СІЗО. По суті, таке рішення формально нічого не змінює в остаточному вердикті суду. І той, що сидить під домашнім арештом, може в підсумку попасти за ґрати, і той, хто був у СІЗО, - за недостатністю доказів може бути випущений на свободу.

В даному випадку рішення суду в Гаазі являє собою класичний варіант склянки, наполовину наповнену водою — можна сказати, що вона наполовину порожня, або запевняти, що наполовину повна.

Отже, Україна в рамках позову до Росії просила Міжнародний суд ООН ввести тимчасові заходи, спрямовані на недопущення продовження порушень прав людини з боку РФ на період розгляду судом справи по суті з метою захисту цивільного населення в тимчасово окупованому Криму та на Донбасі.

Україна подала позов на підставі порушення Росією двох конвенцій - Конвенції про запобігання тероризму та Конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації.

Київ вимагав від Росії припинення фінансування незаконних збройних формувань на Донбасі та відновлення діяльності Меджлісу в окупованому Криму.

За звинуваченнями РФ у порушенні норм Міжнародної конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму суд ООН вирішив, що Україна не надала достатньо доказів, які були б суттєвою базою для застосування тимчасових запобіжних заходів.

Відзначаємо, що суд не визнав, що Росія в даному питанні чиста і невинна, як черниця. Він зазначив, що на даний момент немає достатніх доказів для введення тимчасових заходів для забезпечення позову.

Ми тут поки не програли і не виграли. Програшем можна було б вважати, якщо б суд відмовився розглядати даний позов взагалі.

Також важливий момент полягає в тому, що Міжнародний суд ООН у Гаазі визнав, серед іншого, Росію стороною Мінського процесу.

На це звернув увагу президент України Петро Порошенко: «Це означає, що Росія є стороною Мінських домовленостей, а не посередником, як з самого початку вона намагалася себе подати. Визнання цього, наголошую, не політична оцінка, а вперше прозвучала юридична оцінка, яка надзвичайно важлива для нас»,

А ось рішення за позовом про порушення Конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації — це однозначна перемога України.

Суд вказав, що Росія повинна утриматися від продовження обмеження можливості кримським татарам зберегти свої інститути, включаючи Меджліс. За це рішення проголосували 13 суддів, проти - троє. Одноголосно було прийнято рішення, згідно з яким Росія повинна гарантувати в Криму доступність освіти українською мовою.

Ще один позитивний момент, який зазначив постійний представник України при Раді Європи Дмитро Кулеба.

«Наказ Міжнародного суду - однозначна перемога України. Тому що суд визнав юрисдикцію prima facie відносно обох Конвенцій, у порушенні яких Україна звинувачує Росію», - зазначив Кулеба.

Трохи «зради»

Однак не все так безхмарно для української сторони. Голова Гаазького суду Ронні Абрахам стверджує, що «Україна не виконала тих стандартів доказової бази, щоб довести умисність перерахування коштів (для терористів ОРДЛО)». Чому?

Тут є один дуже неприємний для України момент. Київ досі сам не визначився з юридичним статусом територій Донбасу, захоплених бойовиками і Росією. Де-факто вони окуповані, а де-юре - це частина України, де діє режим АТО. Що залишає можливості для спекуляцій Москви про те, що Україна не веде боротьбу з російською агресією, а намагається видати за нього свою «громадянську війну». І поки Верховна Рада не прийме закон про окуповані території Донбасу, не тільки для російської пропаганди, але і для російських юристів завжди буде шанс довести протилежне.

Що далі, або Навіщо обкладати Росію гаазькими прапорцями

Немає сумнівів, що Росія не збирається виконувати невигідні для себе рішення Гаазького суду. З високих кремлівських веж вже давно плюють на правосуддя, якими б серйозними судами воно не було підтримане. Якщо раніше в Москві заявляли про «згоду» визнати «будь-яке рішення Гаазького суду», то відразу після наказу МКС ситуація різко змінилася.

Прес-секретар президента Росії Дмитро Песков пробелькотів щось безглузде з приводу вимоги Гааги відновити в Криму діяльність кримсько-татарського Меджлісу.

«Можна сказати, що які-небудь обмеження, які б перешкоджали діяльності громадських організацій російських громадян – кримських татар – відсутні. Але закон передбачає переслідування різних екстремістських організацій, якщо їх діяльність порушує закон», - заявив Дмитро Песков. Втім, відповідь Кремля всім зрозуміла — репресії проти татар будуть продовжуватися.

Так навіщо ж Україні витрачати час і гроші на Гаагу, якщо в Росії забудуть про вердикт суду за хвилину після його винесення? А для того, щоб поступово, цеглинка за цеглинкою створити серйозну юридичну базу, міцний правовий фундамент для тотального осуду злочинів путінського режиму.

І тут Україна не самотня. Польща вирішила звернутися в Міжнародний суд у Гаазі зі скаргою на російське слідство у справі про катастрофу президентського літака Ту-154 Леха Качинського під Смоленськом. Фактично Польща звинувачує Росію у змові з метою вбивства вищого керівництва країни.

У цьому році також повинен закінчитися і розгляд справи по знищенню пострілом з російського «Бука» малазійського «Боїнга» в небі над окупованим Донбасом.

Зазначимо, що путінський режим не тільки цинічно вбиває громадян інших країн, але також безцеремонно знищує своїх.

Минулого тижня Європейський суд з прав людини у Страсбурзі виявив порушення прав заручників, захоплених в ході атаки на осетинський Беслан у 2004 році. Суд постановив, що Росія повинна була виплатити позивачам суму в розмірі майже трьох мільйонів євро.

Рано чи пізно, але справедливими рішеннями міжнародних судів путінська диктатура буде обкладена червоними прапорцями, як вовча зграя. Невиконання рішення судів стане правовою підставою для застосування проти Росії нових санкцій —  до ембарго на продаж нафти і газу та арешту майна російських держкомпаній за кордоном.

І головне, без виконання рішення суду в Гаазі можливі наступники Путіна не зможуть відновити нормальні відносини зі західним світом. А це означає, що Україна дипломатичним шляхом зможе домогтися деокупації Донбасу, повернення Криму і виплати мільярдні репарації всім постраждалим від російської агресії.

Автор
(0 оцінок)
Викладення
(0 оцінок)
Актуальність
(0 оцінок)

Відгуки та коментарі

Написати відгук
Написати коментар

Відгук - це думка або оцінка людей, які бажають передати досвід або враження іншим користувачам нашого сайту з обов'язковою аргументацією залишеного відгука. Ваш відгук допоможе багатьом прийняти правильне рішення Коментарі призначені для спілкування та обговорення, а також для роз'яснення питань, що цікавлять

Не дозволяється: використання ненормативної лексики, погроз або образ; безпосереднє порівняння з іншими конкуруючими компаніями; безпідставні заяви, що ображають діяльність компанії і / або її послуги; розміщення посилань на сторонні інтернет-ресурси; реклама та самореклама.

Введіть email:
Ваш e-mail не відображатиметься на сайті
або Авторизуйтесь , для написання відгуку
Автор
0/12
Викладення
0/12
Актуальність
0/12
Відгук:
Завантажити фото:
Вибрати

Коментарі призначені для обговорення, обговорення, вияснення цікавих питань. Для оцінок та рецензій використовуйте форму відгуку