Україна: курс на НАТО

На минулому тижні депутати Верховної Ради майже конституційною більшістю проголосували за законопроект № 6470, в якому проголошується, що метою зовнішньополітичного курсу України є вступ до НАТО.

«Агресія Російської Федерації проти України, анексія частини української території поставила перед українською державою Невідкладні завдання относительно реального забезпечення національної безпеки країни», - говорилося в пояснювальній записці авторами законопроекту.

Вперше в історії України курс країни на вступ до североатлантичного альянсу юридично закріплений законом. Ще кілька років тому представить таке було неможливо. Але те, що довго не вдавалося кільком поколінням українських політиків - вдалося Володимиру Путіну. Саме завдяки російському президенту настрої українців за останні три роки кардинально змінилися.

Спасибі Путіну за НАТО

Насправді звіт відносин України і НАТО можна вести з моменту створення незалежної держави. Україна ще в 1991 році приєдналася до Ради североатлантичноі співпраці. А в 1994 році першою серед країн СНД, стала учасником програми «партнерство ради миру».

У 1997 році взаємини України і НАТО перейшли на якісно новий рівень - була підписана «Хартія про особливе партнерство НАТО і України», в Києві відкрився перший у Східній Європі Центр інформації та документації НАТО.

6 квітня 2004 року Верховна Рада ухвалила закон про вільний доступ сил НАТО на територію України.

15 червня 2004 року під другій редакції Воєнної доктрини України, затверджене указом Леоніда Кучми, з'явилося положення про проведення Україною політики євроатлантичної інтеграції, кінцевою метою якої було визначено вступ до НАТО.

Однак все через місяць за результатами засідання комісії Україна-НАТО, Кучма свої новим указом фактично скасував колишній. Тепер кінцева мета була не вступ, а лише «істотне поглиблення відносин з НАТО і Євросоюзом як гарантами безпеки і стабільності в Європі.

У квітні 2005 року Віктор Ющенко повернув у військову доктрину України згадку, що стратегічною метою України - «повноправне членство в НАТО і Європейському союзі».

У 2008 році Україна була в кроці від того, щоб отримати на Бухарестському Саммі запрошення приєднатися до «Плану дій щодо членства в НАТО» (ПДЧ). Це стало б першим кроком на шляху входження України до альянсу. Швидше за все, якби тоді Україна отримала ПДЧ, то сьогодні на Донбасі не гинули б наші воїни, а анексія Криму стала б неможливою. Але звістка про те, що Альянс отримав лист за підписом президента України Віктора Ющенка, прем'єр-міністра Юлії Тимошенко і спікера парламенту Арсенія Яценюка з проханням приєднати Україну до «Плану дій щодо членства в НАТО» викликали скандал.

Регіонали разом з комуністами заблокували роботу парламенту на два місяці з вимогою проведення референдуму з вступу до НАТО. У підсумки Альянс так і не прийняв позитивного рішення.

Весь цей час вступ України в НАТО, за даними соціологічних опитувань, підтримувала тільки 15-20% громадян України. Але ситуація кардинально змінилася три роки тому. Після захоплення Росією Криму та окупації частини Донбасу у ставленні українців до Альянус стався кардинальні розворот. Володимиру Путіну вдалося зробити те, що було не під силу жодному пронатовськими політику.

Якби найближчим часом відбувся референдум по Вступ України в НАТО, в ньому взяли участь 73% населення, свідчать дані опитування соціологічної групи "Рейтинг". З усіх опитаних 46% підтримують вступ до НАТО, 27% виступають проти, 12% Не голосуватимуть, 14% визначилися. Таким чином, на референдумі голоси тих, хто визначився і прийде на дільниці, розподілилися б таким чином: 63% - за, 37% - проти.

Що далі

Звичайно, моментальної подачі заявки на вступ в НАТО не піде. Як зазначив президент України Петро Порошенко під час зустрічі з президентом Литви Далею Грібаускайте: «Ми говоримо не тільки про необхідність подачі офіційною заявки, а і виконанні реформ. Для Литви, наприклад, після подачі заявки пройшло майже 10 років дуже складних реформ, і сам процес був Надзвичайно важливим. Ці реформи потрібні не для кого-то, а для нас, для ваших людей».

Більш точні терміни назвав глава МЗС України Павло Клімкін, Який повідомив, що на Варшавському Саммі НАТО було чітко вирішено, що до 2020 року Україна досягне всіх стандартів в сфері безпеки і оборони.

«Вже зараз все союзники розуміють, що Україна може зробити унікальний внесок в безпеку, оскільки всі розуміють, що ми зробили за 3 роки, яку армію і сектор безпеки побудували і довели, що ми здатні боротися за нас, за свободу і за цінності. І я впевнений, що ми підемо до кінця, будемо успішними, і НАТО піде до кінця », - додав глава МЗС.

Ще раніше Петро Порошенко заявив, що процедурі подачі заявки буде передувати референдум.

«Як президент, я керуюся думкою свого народу і проведу референдум з питання вступу в НАТО. І якщо українці проголосують за, я зроблю все, щоб добитися членства в Північноатлантичному альянсі », - заявив Петро Порошенко

Цілком можливо, що референдум про вступ до НАТО стане в 2019 році однією з фішок президентської кампанії Петра Порошенка. Тим більше, що основному конкуренту Юлії Тимошенко буде неможливо опонувати Порошенко з даного питання. А ось лідер «Оппоблока» Юрій Бойко міг би стати цілком зручним спаринг-партнером у другому турі для чинного президента.

Легенда про територіальні суперечки і нові європейські віяння

Існує легенда, що в НАТО не приймають держави, які мають територіальні суперечки з сусідами. І тому для України після втрати Криму та частини Донбасу шлях до Альянсу закритий.

Але насправді такого вимоги в статуті НАТО не існують. І сьогодні в НАТО знаходяться дві держави, які мають явно різні погляди по кіпрської проблеми - Туреччина і Греція.

Раніше два провідних члени Альянсу Франція і Німеччина, не бажаючи дратувати Росію, де-факто блокували вступ України в Альянс. Але зустріч Путіна з новообраним президентом Франції Емануелем Макрона продемонструвала, що відносини Парижа і Москви остаточно зіпсувалися. Все більш різку риторику по відношенню до Путіна застосовує і Ангела Меркель. Генеральний секретар НАТО Йенс Столтенберг прямим текстом заявив, що, якщо Україна подасть заявку на вступ до Альянсу, до неї поставляться з належною увагою.

НАТО - сходинка до вступу в Євросоюз

Вступ України в НАТО напевно наблизить Україну в повноцінному членству в Євросоюзі.

Про це свідчить приклад багатьох східноєвропейських країн. У 1999 році до НАТО ввійшли Угорщина, Польща і Чехія. в 2004 році - Болгарія, Латвія, Литва, Румунія, Словаччина, Словенія та Естонія.

До 2007 року всі вони стали членами Євросоюзу.

У 2009 р до складу НАТО увійшли Хорватія і Албанія. У 2013 році Хорватія стала членом Євросоюзу, а Албанія, також як і стала в цьому році членом НАТО Чорногорія - веде переговори про вступ ЄС.

Мир і розвиток

Після вступу України в НАТО будь-який постріл російського солдата по українським воїнам і мирним жителям Донбасу буде розглядатися, як привід для звернення до п'ятої статті Статуту НАТО.

«Сторони погоджуються, що збройний напад на одну або кількох із них у Європі чи Північній Америці вважатиметься нападом на них в цілому»

А це означає, що агресор буде мати справу не тільки з 300-тисячну українською армією, а з тримільйонної армією всього Альянсу і, в першу чергу, з найпотужнішою армією світу - США.

Вступ до НАТО унеможливлює продовження Росією агресії і відповідно багаторазово підвищують інвестиційну привабливість України. Після вступу в Альянс західні інвестори зможуть будувати заводи і фабрики на території України, вже не ризикуючи, що в будь-який момент вони можуть стати мішенню для російських бомб і ракет.

Від вступу в НАТО в підсумку виграє кожен українець - тому що наша країна стане багатшою і безпечніше. Але для того, щоб це сталося, залишилося зробити ще кілька важливих кроків, щоб нарешті завершити шлях, розпочатий ще в 1991 році.