10 цікавих місць поблизу столиці Буковини.
У списку – старовинні церкви, багаті села і бази відпочинку.
Чернівці – затишний австро-угорський рай і "новий Львів" внутрішнього туризму. А навколо міста – зелені гори і старовинні села, пише "Погляд".
1. Топорівці.
Одне з найцікавіших сіл області. Неподалік від гарної нової Іллінської церкви (1914 р.), створеної австрійським архітектором Карлом Ромсторфером у стилі храмів румунської Сучави, стоїть стара оборонна Іллінська церква (1560 р.) з вікнами-бійницями. У святкові дні жителі Топорівців носять тайстри – яскраві торби через плече, розшиті квітами і лелітками. В останні роки відроджується звичай нареченим одягати коду – високий букет з ковили, яким прикрашають зачіску. Цікавий історичний факт: у боях за Топорівці в 1915 році Василь Чапаєв отримав за геройство офіцерське звання.
Як дістатися: з Чернівців на північний схід по трасі Т2603.
2. Рідківці.
Велике доглянуте село з супермаркетом, трьома школами і двома цікавими храмами. Біля дороги стоїть гарна кам'яна Успенська церква в стилі північного модерну (1906 р.). Православні храми в подібному стилі для Західної України – велика рідкість. На жаль, модерн у 2010 році сплюндрували дешевим ремонтом і булатною бляхою, але загальні пропорції будівлі залишилися недоторканими. На повороті за Вознесенської церквою звертаємо направо – за сільрадою і парком зліва від траси стоїть дерев'яна церковця. Місцеві жителі, всупереч усім вказівникам, називають своє село по-старому: Раранча.
Як дістатися: з Чернівців на північний схід по трасі Т2603.
3.Сонячна долина.
Популярний в області спортивно-розважальний комплекс. Узимку тут катаються на гірських лижах і сноутюбах, для літа є пляжний відпочинок, ліс, озеро і міні-зоопарк. В'їзд платний – 20 грн з машини.
Як дістатися: по трасі Н03 у напрямку Хмельницького, перед селом Бояни за вказівником наліво, за першим озером – будка кондуктора.
4.Бояни.
Тут все ще відчутний дух старого буковинського містечка: костел Св. Яна (1884 г.), церква, примара (по-сучасному – мерія, все ще працює за призначенням). Ось тільки синагога не збереглася. Готель «Буковинська зірка», піцерії, ресторани і супермаркет – з інфраструктурою все в порядку. На АЗС «Джерельце» навпроти Успенської церкви працює турецький ресторан – тут люблять зупинятися водії-далекобійники з Туреччини.
Як дістатися: з Чернівців на схід, по трасі М19, потім направо на Н03.
5.Гора Цецино.
Звідси починалися Чернівці. Ще сто років тому на вершині можна було побачити залишки замкових стін. Взимку чернівчани приїжджають сюди покататися на лижах (правда, останні кілька років підйомники на горі не працюють). У будь-яку пору року можна покататися на конях. Працюють два розважальних комплекси – «Орлине гніздо» і «Графська садиба».
Як дістатися: по вул. Краматорській до самого кінця, далі почнеться ліс. Головний орієнтир – чернівецька телевежа, встановлена на горі.
6.Волока.
«На багаті села» – це сюди. Левова частка весільних суконь країни шиється саме в Волоці; географія їх імпорту – від Євросоюзу до Казахстану. У центрі села є відразу кілька магазинів дорогих тканин і фурнітури. У весільній столиці України прийнято будувати величезні хороми і оточувати їх пафосними парканами і кованими воротами. Проте у Волоці все ще чимало милих старовинних будиночків із дахами під дранкою. Так само і з храмами: тут є і скромна дерев'яна церковця, і значних розмірів сучасна святиня.
Як дістатися: по М19 (Е85), проїхавши над залізничною колією, звертаємо наліво, в напрямку Валя-Кузьміної, а під мостом – ще раз наліво. Далі – 1,5 км паралельно колії. Можна проїхати на кілька кілометрів далі по трасі до покажчика направо «Волока 3 км».
7.Валя Кузьмина.
У радянські роки чернівчани їздили відпочити на природі саме сюди. Пагорби, ліси, мінеральні джерела та озера на річечці Невільниці і сьогодні нікуди не поділися. Назва у села – це не ім'я і прізвище. Ліс на південь – Козьмін, на ім'я боярина, який колись ним володів. Valea – по-румунськи «долина». Завдяки лісу село увійшло до підручників історії: 26 жовтня 1498 року тут відбулася битва між військами Молдови та Польщі. Практично беззбройні буковинські селяни загнали п'ятитисячну польську кавалерію в ліс, де і добили ворога його ж мечами. Король Ян Ольбрахт, який утік із поля битви, залишився в пам'яті поляків як той, хто погубив колір шляхти під лісом Козьміна. Місцеві жителі можуть показати, де саме в лісі росте 500-річний дуб Штефана Великого – молдавського господаря Штефана чел Маре. На виїзді з Валя Кузьміної в сторону Глибокої – кладовище-меморіал солдатам, які загинули тут у Першу світову війну. Михайлівська церква (1940 р.) побудована в типових для Південної Буковини формах як нагадування про румунську окупацію краю в міжвоєнний період.
Як дістатися: По М19 (Е85), проїхавши над залізничною колією, звертаємо наліво. Храм і кладовище розташовані в південній частині села.