На 89-му році життя 10 травня 2022 року, після тривалої хвороби, помер перший президент незалежної України Леонід Кравчук. Радіо Свобода зібрало факти життя Леоніда Кравчука, які тісно переплітаються із становленням української державності.
Про це пише Сайт міста Чернівці 0372.ua з посимланням на Радіо Свобода
1 грудня 1991 року в Україні відбулися перші президентські вибори. Одночасно з виборами президента України відбувся загальнонаціональний референдум щодо проголошення Незалежності України.
У референдумі взяли участь 84,2% виборців, з яких 90,3% проголосували за незалежність України.
61,6% виборців віддали свої голоси Леоніду Кравчуку і він став першим президентом незалежної України.
Вже 7-8 грудня 1991 року в Біловезькій Пущі відбулася зустріч лідерів Білорусі – Станіслава Шушкевича, Росії – Бориса Єльцина і України – Леоніда Кравчука. Від імені своїх держав підписали «Біловезьку угоду» про припинення існування СРСР.
Перший президент також безпосередньо причетний до визнання України світовою спільнотою – 130 країн, з якими дипломатичні відносини були встановлені в повному обсязі, 40 держав відкрили в Києві свої представництва. Під час його президенства розпочалася співпраця з Міжнародним валютним фондом та Світовим банком. 1992 року Кравчук підписав Гельсінський заключний акт, що започатковує інтеграцію України в Європу.
Паралельно із цим формуються державні структури незалежної України – Збройні сили, міністерства, ухвалюються перші 400 законів. Тризуб стає гербом України.
Втім в Україні не впроваджуються радикальні економічні реформи, як це відбулося у країнах Східної Європи та Балтії. Економіка потрапляє у вир гіперінфляції, падіння промислового виробництва, дефіциту державного бюджету, зростання цін на товари широкого вжитку (у 1992-му ціни зросли у 120 разів).
Тоді ж з’являється витвір конструкторської думки зубожілого населення «кравчучка» – двоколісний візок для невеликих вантажів, що рятував українців під час економічної кризи.
Перший президент не мав змоги списувати свої невдачі на «попередників». В країні загострюється політична боротьба.
Кравчука багато критикують за позицію щодо ядерної зброї, яку на думку Кравчука, слід було обміняти на міжнародні гарантії безпеки.
Президентові Кравчуку також дорікають за підписання Масандрівських угод та «Тристоронньої заяви» президентів України, Росії та США. Ці документи віддавали Росії Чорноморський флот за газові борги та нові поставки енергоносіїв, а також всю ядерну зброю з України.
Згадують президентові Кравчукові і реорганізацію Чорноморського морського пароплавства в акціонерний концерн «Бласко», за 2 роки після якого торговий флот прости зник.
1993 року відбувається найбільший в історії України шахтарський страйк.
Зрештою Леонід Кравчук втрачає підтримку більшості у Верховній Раді і погоджується на позачергові вибори президента. У липні 1994 року він програє вибори Леонідові Кучмі.