Молодший сержант Богдан з позивним "Буля" народився в Чернівцях у родині водіїв. Його дід і батько також працювали за кермом. У мирному житті чоловік був далекобійником, але вже понад 10 років українсько-російської війни він їздить зовсім іншими дорогами — фронтовими.
Сьогодні Богдан служить у 44-й окремій артилерійській бригаді імені гетьмана Данила Апостола. Він не лише водій бойової машини, а й резервний навідник сучасної української самохідної артилерійської установки "Богдана", повідомляють у Чернівецькому обласному ТЦК та СП.
Як почалася військова служба
Вперше на фронт Богдан пішов у 2014 році. Тоді відслужив рік і повернувся додому. Але повномасштабне вторгнення росії змінило все.
Будьте в курсі головних новин, слідкуйте за нами у Viber
24 лютого 2022 року війна застала чоловіка в Києві. Під ранок почався ворожий обстріл. Богдан сів за кермо і поїхав додому. Дві доби в дорозі — і о п'ятій ранку він уже був у Чернівцях. З родиною провів лише один день. Наступного ранку пішов у місцевий територіальний центр комплектування.
Спочатку Богдан проходив підготовку на полігоні — курси протитанкістів. Потім його направили до 44-ї артилерійської бригади. Спершу служив у батальйоні охорони, згодом перевели в бойовий підрозділ.
Перший бойовий досвід
Богдан добре пам'ятає свою першу вогневу позицію. По українських військових працювали ворожі "Гради", а вони в бліндажі жартували і сміялися.
Чоловік порівнює ворожу та українську техніку. У росіян зброя — це радянський запас минулих десятиліть. Вони готувалися до вторгнення роками, поки світ розвивався і жив у мирі. Їхня техніка розрахована на масовість, а не на влучність.
Українці мають перевагу через кмітливість. Наші військові постійно вчаться, аналізують помилки ворога і вдосконалюють тактику.
Нова українська техніка "Богдана"
Бригада працювала на різному озброєнні. Спочатку використовували радянські гармати, потім отримали європейську техніку. Нещодавно військові освоїли нову українську самохідну артилерійську установку "Богдана".
Богдан зауважує, що в його бригаді кожен боєць — це і конструктор, і майстер. Військові швидко адаптуються до нової техніки.
Підтримка та мотивація
На фронті військовослужбовці тримаються позитивно. Жарти та взаємопідтримка побратимів — єдиний порятунок від страху й втоми.
Особливо яскравою була хвиля позитиву під час звільнення Херсона. "Тоді всі знали, що не самі: є сила, яка вміє давати відсіч. Це хвиля позитиву, яка не спадає", — згадує військовий.
Богдан порівнює війну з далекою дорогою.
Історичні паралелі
Найважче для військового — це втрати побратимів. Боляче усвідомлювати, що війна триватиме ще довго. Але Богдан упевнений: вихід тільки один — вистояти і перемогти окупантів.
Він підкреслює важливість пам'яті про історію.
Державна нагорода
За влучну роботу на позиціях, відповідальність у бойових ситуаціях та витримку під обстрілами Богдан отримав "Золотий хрест" Головнокомандувача Збройних Сил України.
Богдан упевнений, що діти колись спитають про військову сторінку його біографії. "Я зможу з гордістю відповісти: я був там. Я захищав Незалежність держави і майбутнє всіх українських дітей", — говорить військовий.
Читайте також: У Чернівцях виявили тіло російського солдата серед українських воїнів