У Чернівцях офіційно презентували український переклад книги про дівчину, чия небезпечна навколосвітня подорож на мотоциклі понад 30 років залишалася майже невідомою.
9 травня відбулася презентація українського перекладу книги під назвою «Самотня вершниця» Елспет Бірд, у якій розповідається про першу британку, яка здійснила навколосвітню подорож на мотоциклі. Її історія вражає, адже на той час у неї не було ні супутникової навігації, ні мобільного зв'язку - лише карти та власна витримка.
Спікерами заходу виступили Денис Здоровий — мотоентузіаст та засновник проєкту JustRide, та Дмитро Крюков — мандрівник та автор українського перекладу «Самотня вершниця».
Окрім самої презентації, Денис та Дмитро розповідали й про подорожі інших всесвітньо відомих мотоциклістів, про книги, які видали мандрівники та причини їх бажання вирушити у дорогу.
Серед аудиторії були присутні учасники мотоклубу Bad Uncles у Чернівцях, за підтримки якого і відбувся захід.
Увагу Дмитра до постаті Елспет привернуло фото, яке одразу викликало одне запитання: «Хто ця дівчина?». Перекладач був вражений образом — поглядом та мотоциклом у кадрі. Інформації про неї в мережі забракло, тому він замовив її книгу, яку згодом почав перекладати «для себе». Бажаючи зробити все професійно, Дмитро вирішив зв’язатися з авторкою і, підписавши договір, отримав дозвіл на офіційне видання українською мовою, яке профінансував власним коштом.
Наприкінці зустрічі гості мали можливість придбати примірник із автографом перекладача.
Про авторку:
Перед стартом Елспет зверталася з проханням висвітлити свою мандрівку до журналів, але у відповідь отримала відмови та насмішки, адже ніхто не сприймав серйозно ідею молодої дівчини самотужки об’їхати світ.
У жовтні 1982 року, будучи 23-річною студенткою архітектурного факультету, дівчина розпочала свою подорож із Лондона на мотоциклі BMW R60/6 1974 року випуску. Вона подолала близько 56 000 кілометрів через чотири континенти: Північну Америку, Австралію, Азію та Європу.
У своїх мемуарах мотоциклістка розповіла про проблеми і пригоди, про те, як відбивалася від сексуальних нападів, байкерських банд та корумпованої поліції. Детально перенести спогади на сторінки видання їй допоміг щоденник, у якому вона педантично записувала все: від звіту про технічний стан байка до описів химерних ситуацій у дорозі та точок заправки серед пустелі.
За словами Дмитра, який мав змогу спілкуватись із героїнею, здійснити таку важку подорож Елспет допомогли два принципи: по-перше, це прийняття всього, що з тобою відбувається, без емоційного забарвлення. Єдине, що ти можеш зробити навіть у найскрутнішому випадку - просто прийняти факт того, що сталося. По-друге, безумовна довіра до Всесвіту. Адже деякі пригоди у подорожі Елспет пояснити простими словами складно. Наприклад, коли посеред пустелі в мотоцикла вигоріла майже вся проводка, Елспет раптово на горизонті побачила хатину з вивіскою «Автоелектрик». Майстер допоміг їй, замінивши дроти на ті, що мав під рукою — чорні та жовті. Вони залишилися на її мотоциклі й до сьогодні.
У листопаді 1984 року мандрівниця повернулася додому, але у суспільства цікавості до цієї події особливо не було. Понад 30 років її спогади припадали пилом «у шухляді», аж поки у 2017 році вона не наважилася опублікувати книгу «Lone Rider», де описала свій шлях таким, яким він був: небезпечним, непередбачуваним, надихаючим.
Сьогодні Елспет Бірд понад 65 років. Вона — успішна архітекторка, але мотоцикли та пристрасть до подорожей назавжди залишилися важливою частиною її життя.
Авторка, фото: Софія Гриневич
2 курс
Спеціальність: журналістика
Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича