Як зрозуміти буковинців: словник місцевого говору для туриста

Для тих, хто приїжджає до Чернівців з інших регіонів, місто відкривається поступово. Спочатку погляд захоплює вишукана архітектура, і лише згодом, прислухавшись до розмов на вулицях чи у затишних кав'ярнях, починаєш помічати іншу його особливість – унікальне звучання. 

Кожен регіон України має свої унікальні мовні особливості, специфічні діалектизми та слова, які можуть бути абсолютно не зрозумілими для інших. Буковина – не виняток, адже її історична говірка сформувалася як складний мікс української, румунської, німецької та польської мов. Проте варто розуміти, що глибокий діалект на сьогодні залишився здебільшого у селах області. У самих Чернівцях люди спілкуються звичною мовою, лише зрідка додаючи колоритні місцеві словечка. 

Щоб відчути життя міста зсередини, ми вирішили дослідити які саме мовні особливості сьогодні вирують між мешканцями міста. Цей матеріал стане своєрідним ключем до місцевого колориту та допоможе туристам не розгубитися, коли чернівчани почнуть вплітати у розмову свої фірмові слова.

Через місцеві слова, що час від часу проскакують у розмові, у туристів складається хибне враження, ніби всі в Чернівцях говорять суцільним діалектом. Проте ситуація дещо складніша. Щоб розібратися, як функціонує місцевий говір сьогодні та чи живе він серед молоді, ми звернулися до студентки філологічного факультету Винник Анни, яка вивчаючи діалектологію відкрила для себе нові горизонти покутсько-буковинської говірки.

"На мою думку, сучасне покоління майже не використовує говір в звичайному буденному спілкуванні", – пояснює Анна. "Зазвичай буковинську говірку можна почути від старших людей або вона також більш поширена в області міста. Щодо перетворення на сленг, то це вже ближче до реальності. В стінах університету більш давні говіркові слова можна почути хіба на лекціях від викладачів".

За словами Анни Винник, серед сучасного покоління все ж закріпилася низка слів, які стали органічною частиною повсякденного сленгу. Нижче наведено словник найпопулярніших місцевих термінів із прикладами вживання, які точно стануть у нагоді під час прогулянок містом.

• Слойок – скляна банка.

  • Приклад вживання: "Купив на базарі великий слойок карпатського меду."

• Дзиґар – годинник (також у деяких контекстах може означати сигарету).

  • Приклад вживання: "Подивися на дзиґар, ми вже запізнюємося на екскурсію до університету."

• Пантрувати – уважно стежити, пильнувати за чимось або кимось.

  • Приклад вживання: "Пантруй за речами, поки я піду за кавою."

• Ківати – чіпати, рухати, турбувати.

  • Приклад вживання: "Просили ж не ківати ці документи на столі."

• Швендяти – безцільно ходити, бродити туди-сюди.

  • Приклад вживання: "Ми вже дві години швендяємо по вулиці Кобилянської, час відпочити."

• Фист – дуже, сильно, міцно.

  • Приклад вживання: "Сьогодні зранку фист холодно, треба одягатися тепліше."

• Ніц – нічого.

  • Приклад вживання: "У холодильнику ніц немає, доведеться йти в магазин."

• Агій – вигук, що виражає здивування, несхвалення, обурення або переляк.

  • Приклад вживання: "Агій, що ти таке вигадав!"

• Ади – вказівна частка "дивись", "ось".

  • Приклад вживання: "Ади, який гарний фасад у цієї будівлі."

• Доста – досить, вистачить.

  • Приклад вживання: "Все, доста про це говорити, давайте змінимо тему."

Зрозуміти буковинців не так складно, якщо знати кілька ключових слів. Використовувати їх самостійно туристу не обов'язково – іноді це може звучати неприродно з вуст приїжджої людини. Проте розуміння того, що означає "фист" або "ніц", зробить подорож набагато комфортнішою. Ви почнете помічати тонкі деталі в розмовах містян, краще розумітимете контекст і зможете сповна відчути справжню, нетуристичну атмосферу Чернівців.

Авторка: Альона Гавриловська