У серпні чернівецькі медіа багато писали про військових: про загиблих і тих, хто повернувся з полону, про службу та особистий досвід, а також проблеми, з якими військові стикаються під час і після служби. За однаковими темами часто стоять різні журналістські підходи: в одних медіа переважають короткі новини та повідомлення офіційних установ, в інших – особисті історії й розмови з військовими. Ми проаналізували, як саме чернівецькі медіа розповідають про військових, кого і що показують у цих матеріалах та які проблеми висвітлюють. Аналіз охопив публікації Суспільне Чернівці, “Молодого буковинця”, БукІнфо та МА АСС з 1 по 24 серпня 2026 року.
Людські історії як спосіб розповідати про війну
Суспільне Чернівці регулярно висвітлює втрати на війні, публікуючи повідомлення про загиблих військових та церемонії прощання з ними. За час моніторингу редакція опублікувала десятки таких повідомлень, іноді інформуючи про прощання одразу з кількома військовими в один день. Окремий напрям висвітлення військової тематики на Суспільному Чернівці – великі репортажі та людські історії. Через них редакція показує війну не лише як низку подій, а передусім як досвід конкретних людей: військових, ветеранів і членів їхніх родин.
Упродовж досліджуваного періоду редакція опублікувала серію таких матеріалів. Зокрема, історію Світлани Горбан, яка понад два роки шукала сина, а після підтвердження його загибелі продовжує чекати на чоловіка, який також зник безвісти. Або матеріал про родину Шкеулів із Путильщини, в якій один син загинув, а про долю іншого понад два роки нічого невідомо. Ще одна історія присвячена Євгенії Равлик, яка вже чотири роки шукає безвісти зниклого сина й бере участь в акціях підтримки родин полонених та зниклих безвісти.
Буковинка Євгенія Равлик понад чотири роки розшукує свого сина Григорія, зниклого безвісти під час бою на Донеччині. Скрин: Суспільне Чернівці
У таких матеріалах тема зникнення показана як тривалий досвід родини, яка живе в умовах невизначеності. Журналісти розповідають про пошуки, звернення до різних установ, очікування, участь у громадських акціях та життя родин після зникнення близької людини. Також редакція приділяє увагу збереженню пам'яті про загиблих військових. Суспільне не обмежується повідомленнями про смерть, а розповідає, ким були ці люди до війни. Наприклад матеріал про військового, поета й музиканта Едуарда Голенка. У ньому журналісти поєднали історію бойового шляху захисника зі спогадами рідних про його творчість та рішення родини видати посмертну збірку віршів.
Матеріал про військового, поета й музиканта Едуарда Голенка: його бойовий шлях, загибель на Донеччині та життя поза війною. Скрин: Суспільне Чернівці
Важливо, що Суспільне звертає увагу і на саме середовище підтримки, яке формують родини полонених та зниклих безвісти. Зокрема редакція висвітлила всеукраїнську акцію в Чернівцях, під час якої розгорнули 380-метровий прапор із фотографіями 12 600 полеглих, полонених та зниклих безвісти військових. У центрі опиняються люди, які чекають, шукають і намагаються привернути увагу суспільства до своїх близьких. При цьому до розмови залучають не лише родичів військових, а й організаторів акцій, ветеранів та психологів. Ще один важливий напрям – інтерв’ю з військовими. Наприклад – серія матеріалів із командиром 107-ї бригади ТрО Денисом Перчем, який розповідає про бойовий шлях бригади, роботу підрозділів, підготовку військових, попереднє командування, проблеми комплектування та тривалість служби. Окремо говорить й про те, як багаторічна служба впливає на сім’ї військовослужбовців.
Інтерв’ю з командиром 107-ї бригади ТрО Денисом Перчем про тривалу службу, її вплив на сімейні стосунки та проблеми з термінами служби. Скрин: Суспільне Чернівці
Окреме місце у висвітленні військової тематики займають портретні історії військовослужбовців. Наприклад, до Дня Незалежності редакція опублікувала матеріал про військового 107-ї бригади ТрО Андрія Кучурана. Через його історію журналісти показали, як особиста історія героя переплітається з історією незалежної України: від дитинства у 1990-х, участі в Помаранчевій революції та Євромайдані до служби в Збройних силах під час повномасштабної війни. Цікавим також є матеріал із військовим, який сім місяців перебував у СЗЧ, а згодом повернувся до служби. Редакція дала йому можливість анонімно розповісти про причини свого рішення, життя за кордоном, почуття провини перед побратимами та роль командира у його поверненні.
Ще одна тема – як військові та ветерани живуть після поранення, полону чи завершення служби. Тут фокус медіа зосереджений на тому, що відбувається з військовими після служби: як вони повертаються до цивільного життя, відновлюються, проводять час із родиною та шукають способи адаптуватися до нового етапу життя. Наприклад – матеріал про ветеранів, військових та їхні родини, які сплавлялися Дністром на каяках.
Матеріал про сплав ветеранів, військових та їхніх родин Дністром на каяках. Скрин: Суспільне Чернівці
Через історії конкретних учасників журналісти говорять не просто про відпочинок, а про його значення для психологічного перезавантаження. Один із військових називає такі поїздки можливістю “переключитися”, а інший наголошує, що після війни важливо не замикатися в собі, а шукати спільноту, спорт, подорожі та інші способи повернення до активного життя.
Військова тематика: від оперативних новин до суспільних дискусій
Упродовж моніторингового періоду військова тематика посідала одне з провідних місць у стрічці “Молодого буковинця”. Як і в матеріалах Суспільного, значну частину публікацій становлять новини про загиблих військовослужбовців. Видання писало про загибель 19-річного захисника після семи місяців невідомості; військового, який воював під Бахмутом і загинув у Чернівцях унаслідок вибуху гранати, а також Андрія Мачужака. Також анонсували прощання з Сергієм Гончаровим, Іваном Унгуряном, Віталієм Князевим та Василем Баланом. До цієї ж тематики належать матеріали про вручення державних нагород родинам полеглих і публічні акції вшанування пам’яті. Помітне місце у висвітленні займають історії самих військових – про їхній шлях до війська, службу та особистий досвід. Таким є матеріал про буковинку, яка обрала службу у прикордонному загоні й пояснює свій вибір бажанням бути корисною державі.
Матеріал про пораненого захисника Андрія Кузіка, який після втрати ноги під Бахмутом повернувся до роботи та заснував громадську організацію для підтримки ветеранів. Скрин: “Молодий буковинець”
В іншому матеріалі журналісти розповідають історію пораненого захисника Андрія Кузіка, який під час бойового завдання вивіз із-під обстрілу двох побратимів, а після важкого поранення та протезування повернувся до роботи й почав допомагати іншим ветеранам. Також редакція залучає військових до розмови про ширші суспільні процеси. У матеріалі “Цінуєш кожну хвилину”: як війна змінила сприйняття незалежності українцями” військовослужбовець говорить про братерство, відповідальність і ціну незалежності. Його досвід стає способом говорити вже не лише про війну, а й про те, як війна змінює сприйняття держави та власної відповідальності за неї.
Окремо розкривається досвід полону, як тут, через історію захисника з Буковини, який розповідає про пережите насильство та повернення до життя після неволі. Інший важливий напрям – військовий як свідок системних проблем. У матеріалі про евакуацію поранених особиста історія командира, який ризикував життям заради порятунку бійців, стає приводом для розмови про відсутність належних засобів евакуації.
Матеріал про захисника з Буковини, який пережив російський полон: про умови утримання, пережите під час неволі та повернення до життя після звільнення. Скрин: “Молодий буковинець”
У результаті можна говорити про кілька образів військового на шпальтах “Молодого буковинця”: це герой, який рятує побратимів; військовослужбовець із власною мотивацією та професійним шляхом; людина, яка пережила полон або поранення; ветеран, який повертається до цивільного життя; загиблий захисник, пам’ять про якого зберігає громада.
Від загальноукраїнського порядку денного до окремих локальних історій
У матеріалах БукІнфо військова тема охоплює повідомлення про загиблих і полонених, мобілізацію та оборонну політику, а також історії військових і ветеранів. У більшості таких публікацій видання посилається на інші медіа, офіційні повідомлення або дописи посадовців та публічних діячів. У стрічці БукІнфо регулярно з’являються новини про загибель військових і прощання з ними. Наприклад, в одному матеріалі видання повідомляє про прощання одразу з п’ятьма полеглими військовими з Яблунівки, Витилівки, Давидівки, Кельменців та Сокирян.
Повідомлення про прощання з п’ятьма полеглими військовими на Буковині. Скрин: БукІнфо
БукІнфо також пише про полонених військових та їхнє повернення додому. Наприклад, видання повідомило про звільнення трьох буковинців із російського полону, а окремо розповіло про зустріч громади з Віктором Камбуром, який провів у неволі чотири роки. У цьому матеріалі увага зосереджена на поверненні захисника до рідного села, зустрічі із земляками та символічному знятті його портрета з Алеї Пам’яті й Надії.
Повернення Віктора Камбура після чотирьох років російського полону та його зустріч із родиною, побратимами й жителями рідної громади. Скрин: БукІнфо
Також видання публікує матеріали з особистими історіями військових, зокрема розповідь Віталія “Лиса” про службу, бойовий досвід, командирів, підготовку новобранців та ставлення до полонених. Даний матеріал створений із відео Президенської Бригади. Присутня в контенті й кримінальна тематика. У публікації про вибух боєприпасів на Хмельниччині видання опублікувало інформацію ДБР про загибель військових.
Також БукІнфо висвітлює ветеранське життя та соціальний вимір служби – зокрема ветеранське підприємництво, повернення до цивільного життя та можливості для ветеранів. Тут увага зосереджена на житті ветерана після служби – його роботі та розвитку власної справи.
МА АСС: втрати, полон і життя військових після фронту
У військовій тематиці МА АСС також помітний акцент на конкретних людських історіях та локальному досвіді війни. Редакція розповідає про загиблих і звільнених із полону військових, їхні родини, ветеранів та людей, які долучилися до війська. Після обміну 103 українських військових редакція розповіла про буковинців, які повернулися додому. Особливою стала історія Дмитра Водянчука: його двічі готували до обміну, але через помилки в документах повернули назад, а батько весь цей час виходив на акції на підтримку полонених.
Троє буковинців повернулися з російського полону після обміну 103 українських військових. Скрин: МА АСС
Також АСС регулярно повідомляє про прощання із захисниками з різних громад, вручення посмертних нагород, загибель військових на різних напрямках. В окремих матеріалах військова служба показана через особисті історії самих військових. Наприклад, редакція розповідає про прикордонника Романа Віхляєва. Його історія виходить за контекст локального військового матеріалу: дитинство на Полтавщині, переїзд до Києва, служба в ізраїльській армії, робота в Ізраїлі, повернення в Україну після початку повномасштабної війни, бої на Донеччині, поранення і подальша служба у Чернівецькому прикордонному загоні.
Матеріал про прикордонника Романа Віхляєва, який до початку повномасштабної війни жив і служив в Ізраїлі, а після повернення в Україну долучився до прикордонної служби. Скрин: МА АСС
Редакція також пише про життя військових після поранень, повернення з фронту, які умови для них створюють у регіоні та з якими проблемами вони стикаються вже в цивільному житті. Наприклад, такою є новина про плани створити відділення протезування у Чернівецькому обласному госпіталі ветеранів війни. Йдеться не просто про відкриття нового медичного підрозділу: редакція пояснює, що це має сторитти повний цикл допомоги – від лікування та реабілітації до протезування в одному закладі. Окремо варто згадати матеріал про військового, який після російського полону проходить реабілітацію в Чернівцях. Медійники розповідають, як йому безоплатно оформили закордонний паспорт, необхідний для подальшого лікування за кордоном.
Матеріал про військового з Маріуполя, який після чотирьох років російського полону проходить реабілітацію і отримав закордонний паспорт. Скрин: МА АСС
Водночас у висвітленні військової тематики МА АСС значною мірою спирається на інформацію від обласної влади, громад, військових частин, правоохоронців. Це дозволяє оперативно повідомляти про загибель і повернення військових, нагородження, допомогу армії чи події у громадах. Втім саме ця тема потребує більшої кількості власних авторських матеріалів – розмов із військовими та ветеранами, репортажів із місць подій, історій родин, а також матеріалів, які допомагають глибше пояснити проблеми військових і ветеранів.
Загалом моніторинг показав, що військові у чернівецьких медіа присутні не лише в новинах про фронт і втрати. Редакції також розповідають про їхній особистий досвід, полон, поранення, повернення додому та життя після служби. Такі матеріали дозволяють говорити про війну через досвід конкретних людей, а не лише через самі події.
Альона Чорна, регіональна представниця Інституту масової інформації в Чернівецькій області