Серцево-судинні захворювання залишаються провідною причиною смертності у світі. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, у 2022 році від серцево-судинних захворювань померли близько 19,8 мільйона людей. Водночас на багато факторів ризику можна впливати завдяки профілактиці, регулярному контролю показників здоров’я та своєчасному зверненню до лікаря.
Як підтримувати здоров’я серця, які фактори ризику серцево-судинних захворювань варто контролювати та чому не потрібно чекати появи симптомів, розповідає лікар-кардіолог ОКНП «Чернівецький обласний клінічний кардіологічний центр» Тетяна Ференс в публікації, яку поширила Чернівецька обласна рада.
Чому важлива профілактика серцево-судинних захворювань
Серцево-судинні захворювання — це група хвороб серця і кровоносних судин. До них належать, зокрема, ішемічна хвороба серця, цереброваскулярні захворювання та інші патології серцево-судинної системи.
Небезпека полягає в тому, що порушення можуть тривалий час не давати виражених симптомів. За даними ВООЗ, інфаркт або інсульт іноді стають першими проявами основного захворювання кровоносних судин.
Саме тому профілактика серцево-судинних захворювань важлива навіть для людей, які почуваються добре і не мають скарг.
«Не варто чекати, поки з’являться біль у грудях, задишка чи інші скарги, щоб почати піклуватися про серцево-судинну систему. Здоров’я серця значною мірою залежить від наших щоденних звичок і своєчасного ставлення до власного організму», — наголошує Тетяна Ференс.
Основні фактори ризику серцево-судинних захворювань
До важливих поведінкових факторів ризику серцевих захворювань та інсульту ВООЗ відносить нездорове харчування, недостатню фізичну активність, вживання тютюну та шкідливе вживання алкоголю.
Вони, своєю чергою, можуть бути пов’язані з такими станами, як:
підвищений артеріальний тиск;
підвищений рівень глюкози крові;
високий рівень холестерину та інших ліпідів крові;
надмірна вага й ожиріння.
Ці показники можна контролювати під час профілактичних оглядів та консультацій із лікарем.
Особливу увагу здоров’ю серця варто приділяти людям, які мають спадкову схильність до серцево-судинних захворювань, цукровий діабет, надмірну вагу, підвищений артеріальний тиск або холестерин.
Артеріальний тиск: чому його потрібно контролювати
Підвищений артеріальний тиск є одним із важливих факторів серцево-судинного ризику. Людина при цьому не завжди відчуває помітні зміни самопочуття.
Саме тому лікарі рекомендують контролювати артеріальний тиск не лише після появи головного болю, слабкості чи інших скарг.
Регулярне вимірювання артеріального тиску допомагає вчасно помітити зміни та обговорити їх із сімейним лікарем або кардіологом.
Якщо показники артеріального тиску регулярно виходять за межі рекомендованих для вас значень, не варто самостійно призначати собі препарати або змінювати вже призначене лікування. Тактику необхідно обговорити з лікарем.
Холестерин і глюкоза крові
Ще один важливий елемент профілактики — контроль рівня холестерину та глюкози крові.
Підвищений рівень ліпідів і глюкози належить до метаболічних факторів, пов’язаних із підвищеним ризиком серцево-судинних ускладнень.
Частоту лабораторних досліджень варто визначати разом із сімейним лікарем з урахуванням віку, стану здоров’я, спадковості та інших індивідуальних факторів ризику.
Харчування для здоров’я серця
Раціон має велике значення у профілактиці захворювань серцево-судинної системи. Кардіолог радить регулярно додавати до меню:
овочі та фрукти;
цільнозернові продукти;
рибу;
бобові.
Водночас варто обмежувати надмірне споживання солі та насичених жирів.
ВООЗ також називає зменшення кількості солі в раціоні, збільшення споживання фруктів та овочів і регулярну фізичну активність серед заходів, які допомагають зменшувати ризик серцево-судинних захворювань.
Фізична активність і здоров’я серця
Регулярний рух — ще одна важлива складова профілактики серцево-судинних захворювань.
Для дорослих ВООЗ рекомендує щонайменше 150–300 хвилин аеробної фізичної активності помірної інтенсивності на тиждень або 75–150 хвилин інтенсивної активності чи відповідне поєднання навантажень.
Не обов’язково починати зі складних тренувань. Ходьба, велосипед, плавання та інші доступні види рухової активності можуть допомогти зробити рух регулярною частиною повсякденного життя.
Людям із хронічними захворюваннями або обмеженнями щодо фізичних навантажень доцільно обговорити відповідний рівень активності з лікарем.
Куріння та серцево-судинні захворювання
Відмова від куріння — один із важливих кроків для зменшення серцево-судинного ризику.
«Окремо хочу наголосити на важливості відмови від куріння, повноцінного сну та вміння відновлюватися після стресу. Усі ці фактори мають значення для серцево-судинного здоров’я», — зазначає Тетяна Ференс.
Важливо не лише відмовитися від сигарет, а й не сприймати альтернативні тютюнові та нікотинові вироби як безпечний спосіб захистити серце.
Стрес і здоров’я серця
Тривалий стрес є особливо актуальним для українців, які живуть в умовах війни. Хронічне психоемоційне навантаження може супроводжуватися змінами сну, поведінки, рівня фізичної активності та інших факторів, що впливають на здоров’я.
Тому відновлення після стресу та повноцінний сон мають бути частиною комплексної турботи про організм.
Корисно знаходити доступні способи відновлення: підтримувати режим сну, регулярно рухатися, робити перерви для відпочинку та звертатися по професійну допомогу, якщо самостійно впоратися з тривалим стресом складно.
Коли потрібно звернутися до кардіолога
Не потрібно чекати появи виражених симптомів, щоб оцінити фактори ризику серцево-судинних захворювань.
Обговорити стан здоров’я із сімейним лікарем або кардіологом особливо важливо, якщо у вас є:
підвищений артеріальний тиск;
високий холестерин;
цукровий діабет;
надмірна вага або ожиріння;
спадкова схильність до серцево-судинних захворювань;
інші встановлені фактори серцево-судинного ризику.
А біль або дискомфорт у грудях, особливо якщо він виник раптово та супроводжується іншими гострими симптомами, потребує невідкладної оцінки медичними фахівцями.
Як зберегти здоров’я серця: основні правила
Профілактика серцево-судинних захворювань — це не одноразове обстеження, а сукупність щоденних звичок і регулярного контролю стану здоров’я.
Вимірюйте артеріальний тиск, контролюйте холестерин і глюкозу крові відповідно до рекомендацій лікаря, дотримуйтеся збалансованого харчування, залишайтеся фізично активними, не куріть, дбайте про сон та відновлення.
Якщо у вас уже є фактори ризику або серцево-судинне захворювання, індивідуальний план профілактики й лікування варто складати разом із сімейним лікарем або кардіологом.
Турбота про серце починається не тоді, коли виникає проблема. Регулярна увага до власного здоров’я та факторів ризику допомагає зробити профілактику частиною повсякденного життя.