"Стояли живим щитом проти ворожої артилерії" - історія загиблого Героя Руслана Пруса

Фото - Facebook-сторінка Незабутні: Буковина пам’ятає

Він був справжнім воїном, людиною слова, зразком незламності та міцності духу. Руслан Прус із честю виконав обов’язок щодо захисту своєї держави і до останнього подиху залишився вірним присязі та Україні.

Відстоюючи право на наше безпечне життя, він віддав своє, не шкодуючи, - про це повідомляють на Facebook-сторінці Незабутні: Буковина пам’ятає.

Народився Руслан Анатолійович Прус 11 жовтня 1982 року у селі Хропотова Камʼянець-Подільського району, що в Хмельницькій області. Здобув освіту на факультеті фізичної культури Камʼянець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Тривалий час викладав у ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою.

Все цікаве та найважливіше читайте у нашому Telegram

Брав участь в АТО на Донбасі. Потім повернувся до мирного життя та поїхав працювати за кордон. Чоловік любив спорт, військову справу, обожнював дітей.

Коли почалася повномасштабна війна, Руслан працював у Нідерландах. А вже 28 лютого 2022 року чоловік повернувся до України і пішов у військо. Старший лейтенант Прус із позивним "Ронін" приєднався до лав 107-ї окремої бригади територіальної оборони ЗСУ. Був заступником командира роти вогневої підтримки 97-го окремого батальйону.

"Усі вони герої, які заслуговують найвищої вдячності. За рідну українську землю стояли живим щитом проти ворожої артилерії та танків. Я пишаюся ним, його незламністю та патріотизмом... Умовляти нашого татка не йти захищати нас було б величезним приниженням для нього. Цього багатьом не зрозуміти, але він був справжнім героєм. Героєм сміливим, мужнім та відважним", – поділилася болем дружина Тетяна.

Слідкуйте за нашими оновленнями у Viber

23 травня 2023 року під час виконання бойового завдання на західній околиці Бахмута в результаті артилерійського обстрілу "Ронін" отримав поранення, несумісні з життям. Він пішов у бій, врятувавши хворого побратима.

У захисника залишились батько Анатолій, сестра Тетяна, дружина Тетяна, донечка Аврора, якій не було і 2 років на момент загибелі. Поховали 40-річного офіцера у місті Новодністровськ на Буковині, де мешкала сім'я.

24 лютого 2024 року за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові старшому лейтенанту Руслану Прусу присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена "Золота Зірка" посмертно. Її з рук Президента України Володимира Зеленського отримала дружина воїна Тетяна.