4 червня o 19:00 у Чернівцях в Літературному целанівському центрі пройде презентація книжки Василя Махно «РОВЕР: вірші та есеї 2011-2014 рр.» (Крок Тернопіль, 2015). Ведучий – Олександр Бойченко.

Мовити про нову збірку «Ровер» Василя Махна, народженого у Чорткові, нині нью-йорківця, можна багато і довго, розглядаючи під різними кутами. Вона витікає із попередніх збірок автора. Згадати бодай останні в часі прозову «Котилася торба», поетичні «Зимові листи» та «Я хочу бути джазом і рок-н-ролом. Вибрані вірші про Тернопіль і Нью-Йорк». У «Ровері» коліщата есеїстики та поезії рухають одне одного.

Вони несуть ровер у напрямку, давно характерному для Василя Махна. Читаємо про пограниччя, відгадуємо пригадування та конструювання, віднаходження себе та свого місця, виписування простору. Тут проступає те, про що писав Богдан Рубчак: «Махно ж бо передусім поет місця, поет простору, що різьблений часом, – поет часопростору».

У «Ровері» чи не найвиразніше спостерігається мистецтво пригадування. Виписування простору дитинства, простору зав’язаного на часі, чи навпаки.

Географія творить кістяк «Ровера». Тут химерно перемішуються локації: Париж, Тернопіль, Чорків, Приліпацу, Нью-Йорк, Єрусалим, Дрогобич.

Простір у «Ровері» описаний ретельно. Він рельєфний, детально сконструйований майже тактильний.«Я проїжджаю всі ці зупинки — 11-та школа, Універсам, Текстильник, Шостий магазин, щоби, проїхавши під залізничним мостом, висісти на зупинці навпроти залізничного двірця, тобто вже у центрі. У центрі, який найближче до Європи, завдяки будинкам і вуличкам. Я знаю, що там — інше повітря», — пише Василь Махно про Тернопіль.