"Словосполучення, віднаходження яких є сенсом пізнання, живуть довкола у стані ще навіть до зародковому. Місія поета – побачити ненароджене словосполучення і дати йому життя. 
Всі ці речі виразно дають себе побачити у поезії Трьох. 
Трохи прикро говорити про них як про Трьох, бо за кожним – свій світ. Але раз їх життя привело до спільної книжки, то і книжка вже не може належати кожному зокрема, і прочитання теж. Щось подібне відбувається із найбільшою проблемою пізнання – з Трійцею. Але про такі збіги хочеться думати. І бути вдячним, бо ж не даремно думати – це є дякувати."
Тарас Прохасько.