Ведучий: Денис Барсков 

Дегустаційна карта:

· Tedeschi Filadonna Pino Grigio IGP Delle Venezie

· Abbazia Di Novacella Pinot Grigio 2013

· Fantinel Vigneti Sant'Helena Pinot Grigio

· Cave du Roi Dagobert Pinot Gris Tradition

· Kuentz-Bas Cuvee Jeremy Pinot Gris

Середньовіччя, Бургундія, куліси підіймаються, на сцені Він, в масці, грає ролі змінюючи маски. Хто він, яка його доля? Все що про нього відомо – це ім’я -   «Fromenteau». Ні, це не актор і не вистава. Але персонаж, який зіграє свою роль пізніше, і яку грає її вже тепер змінює образи мандруючи світом. «Піно Гріджіо»– ось одне з його імен. В «крові»– француз, в «душі» – італієць.  А хто він насправді, в різних місцях він відомий під іншими іменами. Елегантний, асоціюється з літом і легкими стравами. І багато хто, скуштувавши його одного разу, відкривають обійми любові цьому сорту на завжди. 

Доведено, що Піно Сірий близький родич сімейства «Піно» (Піно Блана, Піно Міньє, Піно Нуара і т. д.) з останнім його поєднує і форма грона, і листя. Відмінністю служить лиш колір. В Піно Грі зазвичай плоди сіро-сині (від чого і назва «gris»), але можуть бути й інші: від коричновато-рожевого до білого. 

Він любитель більш прохолодних регіонів, однак його все ж намагаються вирощувати скрізь і через те не завжди вдало. Та як би не було, основною країною виробництва є Італія і той чудовий, легкий смак до якого ми всі звикли, дозволяється досягти у Фріулі, Альто-Адідже, Ломбардії. Чим далі на південь, тим більше змінюється якість. 

Французький побратим - Піно Грі достатньо відрізняється, тут в Ельзасі вина більш маслянисті, часто використовують витримку в дубі. Практикують і виробництво солодких вин: Vendange tardive (пізнього збору  урожаю) та Selection de grains nobles (вибіркові ягоди уражені благородною пліснявою). На цій землі століттями Грі був відомий як Токай, або Токай д’Ельзас. З часом цю назву довелось змінити. 

Чудовими винами з Піно Грі, можуть похизуватись й інші країни. Його вирощують на різних континентах, проте в кожному місці він буде інший.

Спочатку «Сірий» поширювався в Бургундії на ряду з Піно Нуаром. Потрапивши в Швейцарію, він став улюбленцем імператора Карла IV,  який в свою чергу імпортував його в Угорщину, пізніше отриману лозу нарекли назвою Szürkebarát (Сірий монах).

Сорт має славну історію, і прекрасні можливості бути на ряду з іншими світовими  улюбленцями.  Хто знає може наступний його «образ» сподобається і Вам.