Shortparis виросли на задвірках, в червоно-білих снігах промислової Сибіру. З дитинства, вони хаотично ковтали Прокоф’єва, Шумана, Верді і «андеграундний» французький шансон минулого століття. А наївшись, взялися шукати нову форму російської музики. Їхні пісні – це яскравий експеримент на стику сибірського шаманізму і семплерних ритмів в купе з живим басом і барабанами, плачем обрядової народної поезії, з фальцетом, перехідними в істерику і навіть агресію.