Хоча смайлики і піктограмки стали начебто універсальною мовою спілкування, культурні розбіжності приховують серйозні підводні камені. Наприклад, ангел у деяких культурах може означати смерть, а аплодисменти - статевий акт.
Важко уявити більш бентежний день у своєму житті, ніж власне весілля.
Ще складніше описати емоції, які вирують у майбутніх молодят в останні дні перед важливою подією.
Але олімпійському чемпіону з тенісу і першій ракетці світу Енді Марею вдалося це зробити. Він передав всю гамму своїх почуттів у твіті, який 2015 року зворушив світ.
Утім, вразили всіх не слова спортсмена, а той факт, що його повідомлення цілком складалося з емодзі.
Твіт Марея, який самими значками оповідав про приготування наречених вранці, поїздку до церкви, обручки, фотографії, урочистості, напої, кохання і міцний сон, сповіщав початок нової доби спілкування.
Наставала ера емодзі - іконок, які професор мовознавства і автор книжки "Код емодзі" Вівіян Еванс оголосив "першою дійсно універсальною мовою світу".
Втім, коли в 2017 році міжнародне агентство перекладів Today Translations найняло бізнес-психолога Кіта Броні першим у світі перекладачем емодзі, виникли питання.
Якщо емодзі дійсно стали першою в світі міжнародною lingua franca (мовою спілкування), навіщо тоді потрібен переклад?
Броні пояснює це тим, що попри велику популярність, емодзі по суті не є ані "універсальними", ані "мовою" взагалі.
Натомість, вони є лінгвістичним інструментом, який доповнює нашу мову. Іншими словами, піктограмки і смайлики не можуть самі по собі стати повноцінним кодом спілкування між двома сторонами.
Радше вони посилюють емоційність тексту або повідомлення в соцмережах на кшталт додаткової пунктуації.
Це, звісно, не зменшує цінності емодзі. На думку Броні, смайликам вдалося розв'язати проблему, яка переслідувала прозу та будь-які тексти з незапам'ятних часів.
Неминучі обмеження письмової мови завжди заважали людям, за винятком, мабуть, найталановитіших майстрів слова, повністю висловити нюанси, тон і почуття у своїх листах,
Емодзі дозволили пересічному автору наділяти емоційним контекстом свої повідомлення - електронні листи, СМС або пости в соцмережах.
Емодзі виконують в тексті ту саму функцію, яку має вираз обличчя або жести під час усного спілкування.
Час, коли популярність смайликів почала зростати, не є випадковим.
Оскільки наше електронне спілкування стало більш стислим, уривчастим і схожим на усну розмову, зросла потреба висловлювати в цих повідомленнях наші почуття якимось іншим способом.
Без посмішки або співчутливого тону голосу такі короткі повідомлення можуть здатися негативними, авторитарними та навіть грубими.
Проте якщо для подолання цього розриву надто покладатися на емодзі, виникають проблеми іншого плану.
На клавіатурі в нас усіх приблизно однаковий набір смайликів і піктограмок.
Але той сенс, який ми вкладаємо в них, коли додаємо до свого повідомлення, може сильно відрізнятися залежно від культури, мови та покоління.
Наприклад, піднятий вгору великий палець означає схвалення в західній культурі, але в Греції та на Близькому Сході завжди трактувався як вульгарний чи навіть образливий знак.
Так само смайлик-ангел, який на Заході означає невинність або добрий намір, у Китаї використовують на позначення смерті та навіть погрози.
Значком "аплодисменти" на Заході висловлюють похвалу або привітання. Однак, у Китаї цей символ означає "зайнятися коханням".
Але найбільша плутанина виникає зі смайликом із легкою усмішкою. Знову ж таки в Китаї він не має нічого спільного з радістю та задоволенням.
Оскільки зі всього діапазону позитивних смайлів цей є найменш радісним, його зазвичай використовують для висловлення недовіри, невіри та навіть знущання.
Гарним свідченням того, що емодзі не є універсальними для всіх культур, стало дослідження постів мусульман про Рамадан у 2017 році.
Хамдан Ажар із лабораторії аналізу даних prismoji.com виявив, що більшість твітів з #ramadan англійською, німецькою, іспанською та турецькою мовами містили емодзі у вигляді червоного серця.
Проте в повідомленнях арабською, урду та фарсі найчастіше траплявся півмісяць.
Так само з'єднані в молитві долоні є одним з трьох найпоширеніших емодзі в повідомленнях англійською, французькою, німецькою, іспанською, турецькою, фарсі та індонезійською мовами.
Але в арабській цей значок посідає лише дев'яте місце, а в урду - взагалі не є поширеним.
Можливо, це тому, що з'єднані долоні не пов'язані з ісламською молитвою, хоча на Заході цей символ має релігійні конотації.
У Японії, звідки власне і походять емодзі, цей символ зазвичай використовують зі значенням "будь ласка" або "дякую", він не повинен викликати асоціацій з релігією.
Ми цілком усвідомлюємо необхідність правильно тлумачити емодзі, оскільки їхнє хибне розуміння може призвести не лише до незручної ситуації, але й проблем із законом.
Наприклад, випадок, який стався на початку цього року в Ізраїлі.
Після перегляду нерухомості потенційні орендарі надіслали власнику житла повідомлення, щиро приправлене вітальними смайликами.
На жаль, згодом вони відмовилися від оренди, але власник поквапився вилучити нерухомість із ринку.
Суддя ухвалив, що емодзі достатньо ясно висловили згоду орендарів, і присудив власнику житла компенсацію у розмірі 8 тисяч шекелів (близько 2 тисяч доларів) за збитки та судові витрати.
Втім, якщо люди усвідомлюють культурні відмінності, ці маленькі піктограми дійсно здатні зблизити світ, впевнений Кіт Броні.
"Їхні переваги більші за недоліки, за умови, що ми усвідомлюємо культурологічні підводні камені, які вони містять", - підсумовує фахівець.
"Вони дають нам чудову можливість зробити своє висловлення більш прозорим і насолодитися емоціями співрозмовника так, як це раніше не було можливим".