Наше серцебиття впливає на сприйняття нами світу навколо - про дослідження буковинцям

Про це пише hromadske, посилаючись на спільне дослідження німецьких, польських і російських учених, оприлюднене в науковому виданні PNAS.

Учені провели експеримент, у якому досліджували реакцію людини на зовнішні подразники залежно від того, скорочувалися чи розслаблялися м’язи серця. Скорочення м’язів серця, коли воно "прокачує" кров про серцево-судинній системі, має назву систола. Натомість процес розслаблення м’язів серця має назву діастола.

У дослідженні взяли участь 37 волонтерів, які отримували незначні електричні розряди через електроди, під’єднані до їхніх пальців. Їх просили повідомляти про миті, коли вони відчували розряд. Водночас дослідники відстежували активність мозку й серця учасників експерименту.

З’ясувалося, що чим більше люди відчували серцебиття, тим менш сприйнятливими вони були до електричних розрядів, яким їх піддавали. При цьому ефект був сильнішим у людей із більш стабільним серцебиттям.

Як пояснюють дослідники, таку зміну сприйняття залежно від серцебиття можна пояснити зміною частоти специфічних маркерів - потенціалів, викликаних соматосенсорним (тобто таким, що стосується сприйняття подразнення всім організмом - ред.) подразненням. Під час систоли один із таких маркерів стає менш активним, тому на фізіологічному рівні людині здається, що вона сприймає світ менш яскраво.

Відповідно до гіпотези, якою оперували автори дослідження, така зміна сприйняття необхідна людському організму, аби він надмірно не реагував на пульс.

"Ці повторювані серцеві коливання мозок обробляє як передбачувані події й послаблює їхню значущість, аби зменшити можливість того, щоб такі самогенеровані сигнали помилково не сприймалися як зовнішні стимули", - пояснюють дослідники.