Закінчилося літо. Після туристів в заповідниках залишилися гори сміття. І хоча в деяких з них були організовані офіційні місця для збору відходів, однак з'явилася маса несанкціонованих звалищ. Особливо страждають заповідні прибережні морські території, про це повідомляє пресслужба Національної екологічної ради України, пише 0372.ua.
У заповідників немає статті витрат на прибирання сміття. На охорону рідкісних тварин, рослин і птахів - є, на наукові дослідження - є, а на прибирання - немає. Ось і виходить, що природоохоронні заповідні скарбниці країни потерпають від нашестя туристичних відходів.
Національний природний парк «Білобережжя Святослава» (Миколаївська обл.), Дунайський біосферний заповідник (Одеська обл.), Джарилгацький національний природний парк (Херсонська обл.), Нижньодніпровський національний природний парк (Херсонська обл.), Азово-Сиваський національний природний парк (Херсонська обл.), Чорноморський біосферний заповідник (Херсонська обл.), Азовський Національний парк (Запорізька обл.), Нижньодністровський національний природний парк (Одеська обл.), Тилігульський регіональний ландшафтний парк (Одеська обл.), після літнього сезону потопають в незаконних сміттєвих звалищах. В основному у заповідниках сотні тонн сміття не вивозять, а просто закопують, перетворюючи особливо цінні охоронні природні комплекси в сміттєві полігони.
Сміття, особливе пластикове, - це біда нашого часу, весь світ страждає від нього, і наша країна не виняток.
У нас переробляється близько 4% відходів, а в Європі - до 70%. У Швеції - 96%, через що шведи вже 10 років закуповують за кордоном відходи, щоб не простоювали їх сміттєпереробні заводи.
За даними Держслужби статистики, тільки в 2019 році країна накопичила понад 474 млн. тонн відходів, це більш на 50 млн. тонн ніж у 2018 році.
Екологи стверджують, що насправді відходів більше в рази.
Якщо пластикові пляшки можна повторно переробити, то поліетиленові пакети ні. Їх або закопують, або спалюють, що призводить до забруднення атмосфери, води і ґрунту. При цьому медики і екологи попереджають, що при спалюванні пластику виділяється смертельно небезпечний діоксин.
На сьогодні в Україну ввозиться понад 10 тисяч тонн ПЕТ гранулянту в місяць. Левова частка цієї маси матеріалу у вигляді пляшок потрапляє на прилавки магазинів, а значить з часом, стає відходами. Сумарні ж потужності України з переробки ПЕТ відходів можуть впоратися максимум з 1 тисячею тонн в місяць... Все інше осідає на полігонах, звалищах ... При такому положенні справ з переробкою, Україна приречена стати величезним ПЕТ сховищем!
У природних умовах пластик не розкладається, а розпадається на мікрочастинки. Цей процес, часом, займає до 1000 років. Мікропластик почав служити кормом для звірів, риби і птахів. По харчовому ланцюжку він потрапляє в людський організм.
Залишене сміття туристами
Дно вітчизняних водойм всіяне пластиковим сміттям. У підсумку, в питній воді виявили мікрочастинки пластику. Забруднюючи навколишнє середовище, людина в результаті отруює сама себе.
Роботи багато ... але діяти потрібно терміново, якщо ми не хочемо задихнутися в горах сміття, яке наступає на нас, відбираючи крок за кроком наш життєвий простір.