У самому серці Чернівців, на перетині історичних вулиць, височіє одна з найдавніших і найвпізнаваніших споруд міста — базиліка Воздвиження Всечесного Хреста. Це не просто храм. Це — мовчазний свідок багатьох епох, перша мурована будівля міста, яка поєднує у собі архітектурну велич і глибину історичних подій.
Витоки: XVIII століття
Історія базиліки розпочинається у 1787 році, коли на місці дерев’яної каплиці за підтримки австрійської влади почалося зведення римо-католицької церкви. Австрійська імперія, яка на той час активно розвивала міську інфраструктуру в Буковині, прагнула утвердити тут не лише адміністративний, але й духовний центр для новоприбулого населення, зокрема німців, поляків, угорців.
Уже 29 червня 1814 року храм був освячений. Його побудували в стилі бароко-класицизму, з характерною стриманістю форм, симетричним фасадом і високою вежою з годинником.
Головний об’єм храму — прямокутний, з високими склепіннями, оздоблений елементами доричного іонічного ордера. Вежа з годинником, яку видно здалеку, є візитівкою не лише споруди, а й усього історичного центру. Особливістю є також той факт, що храм побудували з каменю та цегли — це була перша капітальна будівля, яка символізувала нову епоху в архітектурі Чернівців.
Перетворення на базиліку
У 2014 році храм отримав почесний статус малої базиліки, який надається Папою Римським лише окремим релігійним спорудам з історичним і духовним значенням. Це підкреслило не лише архітектурну, а й духовну вагу цієї церкви у житті римо-католицької громади Буковини.
На старовинній поштівці з написом Czernowitz бачимо ту саму будівлю понад сто років тому: вузькі вулички, фіакри, модно вбрані містяни, які проходять повз храм. Зображення передає атмосферу спокою й величі, з якою римо-католицька церква була частиною щоденного життя чернівчан.