Є прислів'я: неможливо бути вчителем, переставши бути учнем. Педагог може виховати успішних, інтелектуально розвинених учнів, тільки якщо сам прагне підвищувати рівень професійних знань. Особливо сьогодні, коли шкільні вчителі вже перестали бути істиною в останній інстанції.
Нинішній шкільний вчитель – це ерудована людина, що не просто йде в ногу з часом,а мчить семимильними кроками, а іноді й трохи попереду, щоб застерегти учнів від падіння в бездонні інформаційні потоки.
Зараз розроблена класифікація рівнів професійного зростання вчителя. Згідно цієї класифікації, нульовий рівень – слабка методична підготовка; 1-й рівень – стабільні результати при використанні традиційних програм і підручників; 2-й рівень – застосування нових технологій навчання; 3-й рівень – розробка нових форм навчальних занять; 4-й рівень – розробка нових методик при частковому зміні змісту; 5-й рівень – зміна змісту курсу без зміни ідеології предмета; 6-й рівень – створення авторського курсу з зміною цільової і змістовної частини; 7-й рівень – створення авторського курсу, не має аналога, але затребуваного соціальним замовленням і освітнім установою.
Звичайно, не всі педагоги креативні настільки, щоб створювати авторські курси, непогано хоча б дотягнути до 3-4-го рівнів, щоб не залишитися за бортом епохи. Деколи прокрастинація, брак часу, втома викликають у педагогів тужливі думки: «А чи треба мені це?», «Мені до пенсії п'ять років залишилося»... Знання вчителів швидко застарівають і можуть відставати від об'єктивних вимог. Валом валять нові методики навчання і технічні засоби (інтерактивні дошки, комп'ютерні програми), змінюються вимоги законодавства та зміст навчальних предметів: чого коштує одна тільки переоцінка історичних цінностей та подій, відкриття в області хімії, фізики, астрономії ніхто не відміняв.
Так і в рамках одного шкільного предмета існує величезний вибір тематик курсів на https://naurok.com.ua/conference, і педагогу слід вибирати ту програму, яка відповідає його методичним підходам, потребам освітньої організації і потребам учнів. Наприклад, є курс, присвячений робототехніки, але може зацікавити педагогів сільських шкіл, якщо у них немає технічних засобів для навчання цього курсу? Швидше, він буде затребуваний у школах великих міст.
Обираємо курси
На які моменти треба звернути увагу вчителю, який стоїть перед непростим вибором курсів підвищення кваліфікації:
- Насамперед освітня організація, що пропонує курси, повинна мати ліцензію на навчання у сфері додаткової професійної освіти.
- На сайті організації повинен бути розділ «Відомості про освітній організації», в якому представлені докладні відомості про неї, її освітніх програмах і викладачів.
- Є державні вимоги до сайтів освітніх організацій. На них розміщується навчальний план занять, графік навчального процесу, анотації до робочих програм курсів. Іноді буває, що на сайтах нічого не пишеться, і слухач не може ознайомитися з необхідною для нього інформацією.
- І, звичайно, найважливіше - сама освітня програма. Вона має бути присутня в спеціальному розділі сайту як документ. Якщо такий документ відсутній, то це порушення законодавства. Такі порушення зустрічаються часто у комерційних освітніх організацій, а й некомерційні теж цим грішать.
