Гральний бізнес досить поширений не тільки серед цивільного населення, а й серед військовослужбовців. Багато військовослужбовців, перебуваючи далеко від сім'ї та друзів, можуть почати грати в азартні ігри як спосіб відпочинку та розваги.
Очевидно, що самі по собі азартні ігри в інтернеті не несуть прямої шкоди. Більшості людей вони приносять тільки позитивні емоції і не обертаються великими програшами. До того ж реєстрація в Мостбет Україна або на сайтах інших популярних операторів дає змогу грати прямо з телефону з будь-якої локації за наявності доступу в інтернет.
Однак невеликий відсоток людей має серйозні проблеми із самоконтролем, що обертається значними програшами та іншими проблемами. Ситуація ця, на жаль, актуальна і на передовій.
Петиція від військовослужбовця ЗСУ, що вимагає введення обмежень для грального бізнесу, викликала широкий суспільний резонанс. Обговорення про проблему ігроманії в армії призвели до роздумів про ефективність законодавчих заходів щодо захисту військовослужбовців від залежності.
Проблема ігрової залежності серед військовослужбовців
Військовослужбовець 59-ї окремої мотопіхотної бригади Павло Петриченко звернувся до президента України з онлайн-петицією, у якій висловив занепокоєння з приводу шкоди, якої гральний бізнес завдає українській армії та суспільству.
У своїй петиції Петриченко стверджує, що ігрозалежні військовослужбовці часто витрачають усе своє грошове забезпечення на азартні ігри, беруть мікрокредити або здають у ломбарди військове спорядження, таке як дрони й тепловізори.
Експлуатація вразливості військовослужбовців
Петриченко звинувачує індустрію гемблінгу в тому, що вона користується вразливістю військовослужбовців. Під час війни військовослужбовці часто відчувають стрес, тривогу і фінансові труднощі, що робить їх більш сприйнятливими до залежності від азартних ігор.
Щоб захистити військовослужбовців від експлуатації з боку грального бізнесу, Петриченко пропонує низку заходів:
- Обмежити доступ до віртуальних гральних закладів для військовослужбовців під час воєнного стану.
- Заборонити гральному бізнесу використовувати військову символіку у своїй рекламі.
- Заборонити поширення інформації про благодійність на користь армії гральним бізнесом.
Петиція Петриченка привернула увагу громадськості та влади. Вона зібрала понад 25 000 підписів, що свідчить про серйозне занепокоєння суспільства з приводу впливу грального бізнесу на армію і суспільство під час війни.
Другий сплеск інтересу до звернення стався після того, як Петриченко загинув на фронті.
У відповідь на петицію Комісія з питань азартних ігор і лотерей (КРАІЛ) заявила, що вона розглядає можливість обмеження доступу до азартних ігор для військовослужбовців. КРАІЛ також закликала гральний бізнес до відповідальної реклами та маркетингу.
Петиція Павла Петриченка підняла важливе питання про вплив грального бізнесу на українську армію і суспільство під час війни. Військовослужбовці мають бути захищені від експлуатації з боку несумлінних організацій, і обмеження на доступ до азартних ігор є одним зі способів зробити це. Влада повинна оперативно реагувати на цю проблему і вживати заходів для захисту військовослужбовців та їхніх сімей від негативного впливу грального бізнесу.
