Ранок у буковинському селі Перебиківці. На просторах безкінечних городів де-не-де пораються люди.
Голова родини розповів, що у сім’ї виховується п’ятеро дітей. Хоча й мають кілька ділянок землі й роботи багато, але обходяться своїми силами, інколи допомагають сусіди. Неподалік, орієнтовно за сотню метрів, плац землі вже пустує – вранці родина зрізала молоду капусту, пише "МБ".
– Потрібно збирати врожай вранці, доки холодна капуста, – приєдналася до розмови Альвіна Степанівна, мати сімейства. – Так відразу і завантажуємо на вантажівки. Ось сьогодні поїхала наша капуста у Львів та на Вінницю. Із Києва багато машин приїжджає, а взагалі по всій країні розходиться наша капуста.
По периметру села на полях видніється ще кілька родин. Сонце вже високо, стає спекотно. Біля ангарів, яких у селі безліч, помітні вантажівки з різними номерами: одеськими, столичними, іноземними. Але склади наразі порожні, ранню капусту чи полуниці, які саме збирають у Перебиківцях, відразу вантажать на MANи, "Мерседеси" – великі і малі буси. І відразу – на ринок.
Біля дороги, що в’ється поміж городами від Дністра до села, стоїть довжелезна вантажівка з одеськими номерами. Жінка з паперами фіксує вагу ящиків із капустою, яку чоловіки заносять до фургону. Поруч на узбіччі дороги за кермом невеликого тракторця із довгим причепом повним ранньої капусти чекає своєї черги фермер.