Гідна, а не голодна старість: як працює благодійність на Буковині

Самотня старість виглядає страшно. Коли немічна людина похилого віку замкнена у своїй оселі через те, що не може вільно пересуватися, немає кому за нею доглянути, живе у антисанітарних умовах, погано харчується – таку картину навіть наймужніший чоловік сприйматиме із сльозами на очах. Єдиний шанс для таких стареньких – допомога небайдужих. Зазвичай, саме пенсіонери стикаються із необхідністю отримати хоч якусь допомогу. Якщо за дітьми, котрі перебувають у дитячих будинках, за всіх складних обставин є кому доглянути, то одиноким престарілим людям у цьому плані набагато важче, - говорить пані Надія.

Самотні старенькі не потребують особливого догляду - їм потрібна елементарна допомога. В рамках нашого проекту ми беремося за будь-яку роботу, яку зможемо виконати. А інколи робимо неможливе. У багатьох будинках, де проживають пенсіонери, найперше - ми прибираємо і намагаємося забезпечити їх продуктами. В серпні, наприклад прибирали вдома та на подвір’ї бабусі Віоріки, котра живе з малолітніми онуками. Потім влаштували для неї перевірку зору в клініці, регулярно допомагаємо з продуктами. Взагалі питання умов, в яких проживають багато наших підопічних – бажає кращого. Прибирання за таких обставин є необхідним, щоб хоч трохи привести до ладу той хаос із непотрібних речей та сміття, в яких перебувають деякі пенсіонери.

Інформація про людей, яким необхідна допомога, надходить з різних джерел. Інколи телефонують родичі, які самі далеко і не можуть доглядати за дідусем чи бабусею, тому про це просять нас. Часом звертаються сусіди, що у них у будинку живе пенсіонер, який хворий і не може сам себе доглянути. Складність ситуації полягає у тому, що тих стареньких, в яких є родичі, ми не можемо оформити до геріатричного пансіонату. На цю процедуру потрібна згода рідних, вони її не дають, тому людина просто самотньо доживає віку у своїй оселі. І це реалії нашого життя.

Майже весь минулий рік ми допомагали 83-річному Георгію Шпаку. Зайшла до нього вперше взимку і була шокована побаченим: холодна і брудна хата, без світла, голодний дідусь з опухлими ногами. Спільно з небайдужими людьми вдалося прибрати в оселі і на подвір’ї, вмовити дідуся покупатися, пролікуватися на стаціонарі. Також навели лад із світлом, купили телевізор, новий одяг, навіть вперше у житті зводили його до салону краси. Через деякий час він став виглядати краще, почав сам ходити. На жаль, у жовтні його не стало. Всі, хто його знав, дуже засмутилися, бо помер дуже добрий і щирий дідусь. Може тішити лише одна думка, що останній рік свого життя він не був самотнім і почував себе людиною.

Наша головна мета - знаходити більшу кількість самотніх людей похилого віку з різних сіл та містечок Буковини, які потребують допомоги. Для цього плануємо розширювати волонтерську мережу у районних центрах, щоб можна було охопити більше стареньких і надавати адресну допомогу швидше й мобільніше. Крім того, хотілося б залучити більше волонтерів у Чернівцях, адже провідувати підопічних дідусів та бабусь потрібно щонайменше двічі на тиждень. Самому всюди встигнути надзвичайно складно. Також шукаємо спонсорів серед закладів харчування, ресторанів, кафе, які могли б комусь із пенсіонерів пропонувати безкоштовні обіди. Наші волонтери могли б їх адресно доставляти. Це рятує у тих ситуаціях, коли наші підопічні не можуть самостійно собі приготувати їжу з тих продуктів, що їм доставляють.