Сьогодні в Україні та світі відзначають Міжнародний жіночий день. Хоча насправді свято 8 березня було задумане зовсім не таким, яким ми його знаємо тепер. Пропонуємо кілька історичних фактів від zik.ua.
8 березня називають жіночим днем, святом всіх жінок і дівчат, символом весни і краси. Та насправді нинішнє "мереживо" свята - це результат метаморфоз, пережитих цією датою протягом понад сторіччя.
У сучасному українському суспільстві свято 8 березня нівелюється - протягом останніх кількох років Україна сприймає свято, як пережиток та символ радянського минулого. Тож варто розповісти про цю дату не лише у значенні свята, а й у контексті історичного дискурсу.
Для чого вигадали свято 8 березня і що воно значило
8 березня майже сто років тому стало святом для мільйонів жінок по всьому світу. Проте не всі зможуть пояснити, чому жіночий день святкують саме цього дня, хто його придумав, чи завжди 8 березня було святом весни і краси і головне - хто почав цього дня дарувати жінкам подарунки та квіти.
Міжнародний жіночий день щороку відзначається 8 березня (за рішенням ООН від 1977 року) як символ боротьби жінок за права людини та антисексизму. Свято було введене у пролетарському суспільстві радянських країн як Міжнародний день жінок-робітниць. Це свято мало стверджувати високу роль жінки-робітниці та урівнювати її людські та громадянські права з чоловічими.
Вперше свято жінок було відзначене у 1909 році у США з ініціативи Соціалістичної партії Америки. Власне, походження Восьмого березня є повністю політичним. Нині достеменно невідомо, звідки і коли саме виникло свято, проте припускають, що серед передумов можуть бути:
- Страйк американських текстильниць у 1857–58 роках з вимогою однакової з чоловіками оплати праці. 8 березня 1857 року у Нью-Йорку працівниці текстильної фабрики виступили з вимогами поліпшення умов праці, встановлення 10-годинного робочого дня. Правда, деякі історики і дослідники зазначають, що того дня протестували не робітниці, а повії. Нібито вони вимагали регулярної зарплатні матросам, аби ті мали чим платити за послуги жінок.
- Ще одна демонстрація 8 березня 1894 року у Парижі. Тоді повії вимагали визнати їхні права як і права інших жінок-працівниць, приміром, швачок та пекарів.
- Демонстрація жінок Соціалістичної партії Америки 8 березня 1908 року у Нью-Йорку. Тоді тисячі жінок вимагали у влади виборчого права, покращення умов праці та виступали проти дитячої праці.
- Жіноча демонстрація "за хліб і мир" 8 березня 1917 року у царській Росії. Після того, як на війні загинули два мільйони солдат, жінки вийшли з гаслом "хліб і мир". Цей день припадає на 23 лютого за юліанським календарем і на 8 березня за григоріанським. Так склалося, що через чотири дні російський імператор зрікся престолу, і жінки отримали право голосу.
Клара і Роза
Вважається, що саму ідею Міжнародного жіночого дня, який би відзначався у всьому світі, запропонувала Клара Цеткін - представниця Соціал-демократичної партії Німеччини у 1910 році.
Тоді у Копенгагені було організовано велику жіночу конференцію, організовану Соціалістичним Інтернаціоналом, де жінки виступали за отримання виборчих прав. Цеткін разом з тисячею жінок вирішила відзначати Міжнародний жіночий день щороку у березні. Цей день мав стати символом солідарності жінок у боротьбі за повні політичні, економічні і соціальні права.
Того ж року Клара Цеткін разом зі своєю подругою Розою Люксембург вивела на вулиці німецьких міст повій з вимогами припинити свавілля поліції та не арештовувати їх. Проте подейкують, що Радянський Союз у своїй версії замінив "повій" на "працівниць".
Перші чотири роки після започаткування свята у світі його відзначали у різні дні: то 19 березня, то 12 травня, то наприкінці лютого. Лише у 1914 році жіночий день вперше відсвяткували 8 березня одночасно у шести країнах: Австро-Угорській імперії, Данії, Німецькій імперії, Нідерландах, Російській імперії та Швейцарії.
Відзначати жіночий день конкретно 8 березня було вирішено на ІІІ комуністичній Інтернаціональній зустрічі у 1921 році. І з того часу протягом двох десятиліть цей день був чи не найгучнішим соціалістичним святом, зокрема, у Радянському Союзі.
Правда, у другій половині 20-х років радянська влада починає приписувати жінці завдання збільшувати народжуваність, ставати перш за все матір’ю. Жінкам радять гарно вести господарство, прибирати дім, готувати їжу, прати тощо. Власне, виходить, що тоді 8 березня і почало набувати стереотипних ознак. Реальне життя поверталося до патріархальних цінностей, тоді як 8 березня залишалося нібито святом утвердження соціальної ролі жінки та її урівнення з правами чоловіків.
З 1927 року робітниці вже відзначали свято зі святковими обідами, забавами, піснями танцями. Збори, колективні мітинги та демонстрації на підприємствах потроху відходили на задній план.
8 березня у сучасному світі
Насправді точно невідомо, коли і яким чином мітинги за права змінилися на подарунково-квітковий флер. Можливо, це почалося у радянські часи, коли революційний підтекст жіночого дня почав згасати, а акценти стереотипізувалися, зсунувшись на жіночність, радість, красу знакові риси жінки та на материнство як на жіноче покликання. Остаточно свою "революційність" свято втратило у 1966 році, коли Леонід Брежнєв перетворив цей день на вихідний.
У 1977 році Восьме березня завдяки радянській "протекції" отримало офіційний статус міжнародного. Того року Генеральна Асамблея ООН закликала всі держави проголосити відповідно до їхніх історичних і національних традицій будь-який день року Міжнародним днем прав жінок і миру. Таким чином світова спільнота здійснила спробу вийти за межі чітко визначеного жіночого дня.
Так історично склалося, що через кілька десятиліть після запровадження свята цього дня жінкам почали дарувати квіти та подарунки. Та цей атрибут викликає у сучасних феміністок обурення - мовляв, Восьме березня, якщо і має існувати, то лише у світлі привернення уваги до гендерної нерівності.
Наразі 8 березня відзначають на державному рівні в Азербайджані, Анголі, Білорусі, Буркіна-Фасо, В’єтнамі, Грузії, Ізраїлі, Казахстані, Камбоджі, Киргизстані, Китаї, Республіці Конго, Кореї, Лаосі, Молдові, Монголії, Непалі, Таджикистані, Туркменістані, Росії, Уганді, Україні.
Нині на 8 березня жінки отримують солодощі, квіти, подарунки та чують побажання краси, ніжності, радості. У першу чергу вітають матерів, бабусь, родичок. Виходить, що це свято уподібнилося Дню матері, повністю втративши місію і мету, задля якої і запроваджувалося. А з іншого боку, саме цих рис воно і набуває протягом останніх років. Принаймні в Україні, жінки виступають за гендерну рівність та право чинити зі своїм життям та тілом на власний розсуд.
Нагадаємо, раніше ми писали про те, як українці ставляться до 8 березня. Прочитати про це можна ТУТ.
Стали свідком надзвичайної події? - пишіть її нам!
Завантажуйте наш мобільний додаток для App Store або Google Play, а також слідкуйте за життям міста у соціальних мережах - Facebook, Instagram та Telegram.