Від 500 до 9500 гривень: скільки коштує висвітлення діяльності влади на Буковині

У 2026 році підходи до фінансування висвітлення діяльності влади на Буковині суттєво не змінилися: суми залишаються відносно невеликими, а практика – сталою. У 2025 році Чернівецька обласна військова адміністрація використала 90 тисяч гривень на співпрацю з друкованими медіа, а у 2026-му планує спрямувати 99 тисяч гривень. Водночас Чернівецька міська рада, яка торік витратила близько 53 тисяч гривень через окремі департаменти, цього року також не передбачила централізованого фінансування, тож, самостійно договори укладають окремі підрозділи. Зокрема, департамент урбаністики та архітектури вже уклав угоду на 37 тисяч гривень, а комунальна установа “Турбота” планує витратити на інформаційний супровід близько 6 тисяч гривень. Про це свідчить аналіз відповідей на запити, договорів і опублікованих матеріалів. У квітні регіональна представниця Інституту масової інформації у Чернівецькій області провела дослідження, у якому зокрема аналізувала відкритість влади та витрати на висвітлення її діяльності в медіа, а також маркування таких матеріалів в медіа.

Як органи влади відповіли на запити 

Ми надіслали два інформаційні запити – до Чернівецької міської ради та Чернівецької обласної військової адміністрації. У них запитували, скільки коштів спрямували на висвітлення діяльності у 2025 році, кому саме платили та за що. Також просили надати копії договорів, актів виконаних робіт і платіжних документів, а ще інформацію про заплановані витрати на 2026 рік. Чернівецька ОВА надала відповідь у повному обсязі на п’ятий день після отримання запиту. У міській раді повідомили, що потребують більше часу для опрацювання інформації. У відповіді зазначили, що для підготовки даних необхідно здійснити узагальнення та аналітичну обробку значного обсягу інформації, тому,  відповідно до закону, термін розгляду запиту продовжили до 20 робочих днів. У підсумку, через два тижні Чернівецька міська рада також надала запитувану інформацію в повному обсязі.

Вартість висвітлення: від коротких новин до розширених матеріалів

Раніше Інститут масової інформації уже аналізував, як органи влади Буковини фінансували висвітлення своєї діяльності у 2025 році. Йшлося про використання бюджетних коштів у межах регіональних програм інформування населення та окремих договорів із медіа. Зокрема, Чернівецька ОВА спрямувала на ці цілі 90 тис. грн із запланованих 200 тисяч, уклавши договори з трьома регіональними виданнями: “Молодий Буковинець”, “Час” та “Погляд”. Кожне з них отримало по 30 тис. грн, а всі договори діяли протягом 2025 року.

Згідно з наданими актами виконаних робіт, найбільше матеріалів у 2025 році Чернівецька ОВА розмістила на сайті газети “Час”. Кожен із них вартує 500 гривень. 

Водночас більші матеріали в газеті “Погляд” коштували від 1600 до 2200 гривень, а інтерв’ю  у газеті “Молодий буковинець” – 9500 гривень. 

“Молодий буковинець” є частиною великої медіагрупи та найпопулярнішою газетою в області. Як  зазначається на сайті видання, газета виходить щотижня накладом близько 15 тисяч примірників. 

Інтерв’ю начальника Чернівецької ОВА Руслана Запаранюка в газеті “Молодий буковинець”. Скриншот: газета “Молодий буковинець”

Загалом кожен офіційний матеріал, опублікований у друкованих виданнях має маркування про співпрацю. Під кожною публікацією зазначено: “Опубліковано в рамках договору з висвітлення діяльності Чернівецької ОВА”, або “За угодою про співпрацю”.

Основну частину публікацій на сайті газети “Час” складають невеликі матеріали про розподіл ресурсів, соціальні ініціативи та підтримку армії, які публікуються у рамках укладених договорів з Чернівецькою ОВА за 500 грн. За даними Similarweb, у березні цього року сайт “Часу” відвідало майже 73000 читачів. На сайті видання зазначається, що український новинний суспільно-політичний вебпортал редакції був заснований у 2000-х роках. Тут публікується суспільно-політична, культурологічна та соціальна тематика. А от матеріали, опубліковані за договорами з владою, не мають жодного маркування. Майже під кожним з них є позначка із джерелом інформації, наприклад, ОВА, однак немає згадки про рекламу чи висвітлення інформації у рамках укладених договорів.

Наприклад, немає маркування у матеріалах “Підприємство на Буковині за грантові кошти розширило виробництво комбікормів”, “Пораненим воїнам у межах проєкту «Мандротерапія» організували весняний відпочинок у підніжжі Буковинських Карпат”, “Високими державними нагородами посмертно нагороджені десятеро буковинських військовослужбовців”, “У трьох територіальних громадах Чернівецької області облаштовують тимчасове житло для внутрішньо переміщених осіб” тощо. 

Публікація про відпочинок військових за проєктом “Мандротерапія”, оприлюднена на сайті. Скриншот: сайт “Час”

Матеріали, опубліковані в межах цієї співпраці, стосувалися переважно соціально-економічних і медичних тем, а також інформували про програми підтримки, розвиток інфраструктури та гуманітарні ініціативи.

У підсумку, Чернівецька ОВА у 2025 році не вичерпала навіть половини запланованого бюджету на інформаційну діяльність. 

Facebook-дописи по 500 гривень

Частина коштів на висвітлення діяльності Чернівецької обласної військової адміністрації, спрямовувалася на публікації у соцмережах, зокрема у Facebook. Вартість дописів, відповідно до договорів, становила 500 гривень за один пост. Саме ж розміщення не містило жодного маркування. Аналіз таких публікацій на Facebook-сторінці “Чернівці Новини-Погляд” показує, що вони системно відтворюють офіційну комунікацію органу влади та охоплюють різні напрями діяльності. Зокрема, йдеться про презентацію державних ініціатив для бізнесу,  міжнародну діяльність  зустрічі з дипломатами, розвиток співпраці з Молдовою та європейськими регіонами, житло для внутрішньо переміщених осіб, взаємодію влади з бізнесом, візити до військових підрозділів, передання допомоги, вручення відзнак тощо. На фейсбук-сторінці видання висвітлюється позначка в 30 тис. читачів, однак аудиторія зовсім не зацікавлена в інформації від ОВА. Більшість із них мають по 1-2 вподобайки і тільки допис про родину Драбовських із Херсонщини, якій надали житло, має 5 вподобайок та одне поширення. Цікаво, що навіть на фото такої важливої для херсонців події, у фокусі тільки тодішній голова ОВА. 

Окремі публікації на військову тематику мають виразний емоційний компонент, описують підтримку військових та нагородження бійців. Такий формат подачі формує позитивне сприйняття діяльності представників влади.

Серія дописів на Facebook-сторінці “Чернівці новини-Погляд” про діяльність Чернівецької ОВА. Скриншот: “Чернівці новини-Погляд”

Окремі публікації виходять за межі інформування про діяльність органу влади і містять ознаки просування комерційних структур. Зокрема, у матеріалах про підписання меморандумів акцентовано переваги співпраці з конкретною фінансовою установою, подано її позицію та очікувані вигоди для бізнесу. 

Допис про співпрацю з банком, розміщений за бюджетні кошти. Скриншот: Facebook-сторінка “Чернівці новини-Погляд”

За відсутності маркування такі дописи фактично поєднують бюджетну комунікацію з елементами реклами приватної структури. Таким чином, бюджетні кошти спрямовувалися на створення і поширення контенту, який за своїми ознаками є комунікацією органу влади. Однак відсутність належного маркування у таких випадках ускладнює для аудиторії розмежування між редакційним контентом і матеріалами, створеними за публічні кошти.

Мінімум коштів на інформаційне висвітлення 

У Чернівецькій міській раді висвітлення діяльності у 2025 році здійснювалося децентралізовано: договори укладали окремі департаменти. Загалом на ці цілі спрямували близько 53 тис. грн, які пішли переважно на публікацію процедурних і тарифних оголошень, а також повідомлень соціального характеру. Ці публікації маркувалися як “оголошення”. 

Рішення виконавчого комітету щодо встановлення тарифів на перевезення пасажирів, опублікованого в межах договору про інформаційне висвітлення. Скриншот: “Молодий буковинець”

У 2025 році департамент фінансів Чернівецької міської ради передбачив 10,4 тис. грн на висвітлення, наприклад, для публікації рішення про бюджет громади. Відповідний договір уклали з газетою “Молодий буковинець”, однак після змін до законодавства обов’язковість таких публікацій скасували, тож кошти фактично не використали. Департамент соціальної політики та підпорядковані установи договорів із медіа не укладали. Винятком став терцентр “Турбота”, який наприкінці року замовив розміщення інформації на сайті комунального підприємства за 2,8 тис. грн. Департамент урбаністики спрямував 37 тис. грн на оголошення та повідомлення. А департамент транспорту уклав договір на 29,6 тис. грн, але використав лише 13,2 тис. грн – переважно на тарифні та процедурні оголошення.

Інформаційні плани на 2026 рік від ОВА та міської ради

У 2026 році Чернівецька обласна державна адміністрація планує витратити 99 тисяч гривень на висвітлення своєї діяльності у друкованих медіа. Йдеться про кошти, передбачені розпорядженням ОВА №172-р від 4 лютого 2026 року в межах реалізації Регіональної програми забезпечення інформаційних потреб населення на 2024-2027 роки. Станом на 6 квітня 2026 року ці кошти ще не освоєні: договорів із медіа немає, триває підготовка. 

У 2026 році Чернівецька міська рада, як і минулого року, не передбачила централізованого фінансування на висвітлення своєї діяльності. Водночас окремі департаменти можуть укладати договори з медіа на публікацію інформаційних матеріалів. Зокрема, департамент фінансів, а також департамент соціальної політики разом із підпорядкованими установами – Чернівецьким міським центром соціальних служб і молодіжним центром “Резиденція молоді” – у 2026 році не запланували видатків на висвітлення діяльності в медіа. Втім фінансування передбачене за іншими напрямами. Наприклад, комунальна установа “Турбота” планує витратити 5864 грн на інформаційні послуги, а саме на розміщення матеріалів на сайті комунального підприємства “Муніципальний інфоцентр”. За даними Similarweb, у березні сайт відвідало близько 2500 користувачів. 

Сайт комунального підприємства “Муніципальний інфоцентр”, з яким уклала угоду КП “Турбота”. Скриншот: “Муніципальний інфоцентр”

Основна частина витрат на висвітлення діяльності у 2026 році припадає тільки на департамент урбаністики та архітектури. Він уклав договір із редакцією газети “Молодий буковинець”  37 тис. грн. Станом на початок квітня за договором оплатили 9800 грн. Йдеться про створення та розміщення інформації про діяльність департаменту, публікацію оголошень і повідомлень у медіа.

Яким має бути маркування 

Розміщені матеріали у рамках укладених договорів мають як  різноманітні позначки, так і повну їхню відсутність. Як тільки ці матеріали не позначаються: “Пресреліз”, “Опубліковано в рамках договору з висвітлення діяльності Чернівецької ОВА”, “За угодою про співпрацю”, “Привітання”, “Оголошення”. За кожну із таких публікацій сплачуються кошти, але зрозумілого всім законодавчого регулювання цього питання наразі немає. 

Медіаюрист Інституту масової інформації Володимир Зеленчук зазначає, що чинне законодавство поки не дає однозначної відповіді, чи слід вважати матеріали, оплачені з бюджету, рекламою. За його словами, якщо орієнтуватися на визначення, закріплені в законі про рекламу, значну частину таких матеріалів можна розглядати як соціальну рекламу. Про це свідчать кілька характерних ознак: вони є оплачуваними, спрямовані на популяризацію діяльності органів влади або посадових осіб і водночас стосуються суспільно важливих тем, зокрема державних програм у соціальній сфері. Разом із тим соціальна реклама має відповідати певним обмеженням: вона не повинна містити імен чи прізвищ посадовців, а також ознак політичної агітації. Крім того, її розміщення потребує погодження Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, яка й визначає, чи відповідає конкретний матеріал вимогам законодавства. 

Володимир Зеленчук зауважує, що проблемою рекламного закону є те, що він не містить визначення державної реклами (матеріали про висвітлення діяльності були б її різновидом), політичної реклами, чіткого розмежування між ними та вимог щодо їх маркування. Тож поки що маємо сіру зону, де можна просувати рекламу посадових осіб в медіа, приховуючи чи не приховуючи це договором про висвітлення діяльності. 

За словами експерта, питання маркування таких матеріалів у майбутньому має отримати чіткіше законодавче врегулювання. Наразі мова йде про законопроєкту №12253, який передбачає виокремлення таких матеріалів в окрему категорію.

Альона Чорна, регіональна представниця Інституту масової інформації в Чернівецькій області