"Якщо я буду халатно виконувати свою роботу, діти будуть вмирати…": інтерв'ю з лікарем Михайлом Гнатюком

- Так, спочатку хотів бути військовим, проте не шкодую, що став лікарем. Насправді, є багато спільного між медициною та військовою службою: це і відповідний режим, дисципліна, ставлення до роботи. Ми розуміємо, що за нас ніхто не буде нічого вирішувати, тому треба взяти відповідальність на себе і якісно виконувати свою роботу.

- Не буду багатослівним. Вважаю, що кожен має залишити щось корисне після себе і усвідомити, що іншого життя вже не буде.

Час так швидко проходить, тому треба жити та радіти тому, що є зараз.

- Моя відпустка і загалом моє життя – це робота. Минулого року був 5-6 днів у відпустці. Зазвичай їжджу в гори, а взагалі, я не маю часу відпочивати, бо більше 80% свого життя проводжу на роботі. І я щасливий.

Вважаю, що ти повинен робити те, що тобі до душі. Але якщо працюєш, то потрібно виконувати свою роботу на 100%, не менше.

- Ситуація одна – рівень захворюваності практично однаковий, проте за останні 5-7 років занедбаних форм захворювань значно побільшало. До прикладу, з 18 дітей з виявленим онко у 14 III-IV стадії хвороби. Шанси на те, що дитину вилікують – зовсім малі. Чия провина в цьому? У різних ситуаціях по-різному: або несвоєчасно спрацював педіатр чи сімейний лікар, або ж батьки не прослідкували за станом дитини. Маємо пам’ятати, що діти – це наше майбутнє, про них потрібно дбати.

На жаль, ми не всіх можемо вилікувати, а як же хочеться, щоби батьки бачили своїх дітей, внуків. Вдячний всьому своєму персоналу, тому що вони справді вболівають за кожну дитину.

- За дітьми потрібно слідкувати і допомагати їм. Не у всіх ситуаціях дитині йде на користь, коли її лишають сам-на-сам з проблемою. Діти – це наше майбутнє і їм насправді завжди потрібна наша підтримка. Скільки є малечі, яка позбавлена батьківської опіки. Скільки обдарованих діток, які просто не мають можливості розвиватися, бо їм не допомагають, їх просто не чують.

Дітей потрібно любити і не залишати наодинці з проблемами, тому що більшість питань можна вирішити, якщо звернутися по допомогу і зробити це вчасно.

- Проблема в тім, що в нашій міській раді чубляться між собою, а чернівчани страждають. Не вистачає команди фахівців, де кожен на своєму місці виконуватиме свою роботу. Ну не може НЕфахівець, без відповідної підготовки і навчання – якісно виконувати роботу та правильно побудувати систему управління.

Якщо ти відчуваєш, що не справляєшся зі своїми обов’язками – скажи це прямо і звільни місце для фахівця, який займатиметься справою якісно.

Якщо я, як лікар, буду халатно виконувати свою роботу, діти будуть вмирати…

Тому я вважаю, що до влади потрібно привести команду фахівців, які візьмуть відповідальність за розвиток міста на себе.

- Мені приємно, що в Чернівцях є люди, які переживають за своє місто і яким не байдуже, що його чекає у майбутньому.

Деякі ситуації в нашому місті просто абсурдні. По факту, все ж елементарно робиться: збирається команда фахівців (я наголошую на цьому ще раз!), які знають як треба зробити правильно.

До прикладу, з благоустроєм в Чернівцях проблеми і з цим не посперечаєшся.

Чернівці – дуже маленьке, але архітектурно красиве місто. Чому ми не можемо хоча би зберегти те, що до нас зробили якісно?

Перш за все, потрібно почати з себе. Спробуйте змінити себе на краще і середовище, де ви перебуваєте.

Працюйте завжди на максимум, на всі 100%, інакше можна і не братися за справу. Дуже важливо працювати в команді фахівців, де кожен на своєму місці виконує свій обов’язок. Працюйте швидко, якісно і нарешті почніть брати відповідальність за свої дії.

Не будьте байдужими до проблем. Дуже добре, що чернівчани почали усвідомлювати і рухатися в напрямку до їх вирішення.

Кожен керівник має усвідомлювати, що успіх не вимірюється розміром його зарплати. У нашому випадку, успіх в місті вимірюється рівнем добробуту чернівчан.

Зам’ятайте, життя в нас одне і треба прожити його не дарма.