З 1 вересня 2026 року Україна запускає пілотну профільну старшу школу. Що це означає для учнів, університетів і викладачів — і чи можна зупинити реформу, яку будували вісім років.
Коли дев'ятикласник складає папери після останнього дзвоника, він ще не знає, що стоїть на порозі системи, яка будувалася для нього вісім років. «Нова українська школа» — реформа, що стартувала 2018 року, — входить у свою найбільш чутливу фазу: старшу профільну школу. І саме від того, як вона спрацює в 10–12-х класах, залежить, яким студентом ця дитина прийде до університету. Це не просто зміну таблички на вході. Це спроба переписати саму логіку того, що означає «бути готовим до вищої освіти».
Реформа старшої школи — це лише ще один крок до повної трансформації системи, зміни якої неминуче призведуть до фундаментального перегляду того, як працюють університети.
Щоб розібратися в тому, що чекає на вищі навчальні заклади у найближчі роки, ми занурилися в тему, та виокремили основні пункти й проблеми.
Кінець епохи «універсального учня»
Реформа «Нова українська школа» (НУШ) — це фундаментальне переосмислення освітньої системи, яке виходить далеко за межі оновлення підручників. Тут застосовуються абсолютно інші підходи для підготовки дітей до дорослого життя.
В основі лежить формула НУШ: новий зміст освіти + новий учитель + нове освітнє середовище. Концепція, презентована у 2016 році, почала впроваджуватися на практиці у 2018-му, поступово трансформуючи початкову, а тепер середню і старшу ланки освіти.
Уявіть підручник, де кожна сторінка присвячена іншому предмету — і жодна не розкрита до кінця. Саме так в Україні десятиліттями виглядала старша школа: 16 дисциплін, розподілених рівномірно, без жодного звернення уваги на те, до чого в дитини є справжній талант. Такий підхід ігнорує таланти, особливості сприйняття та швидкість мислення конкретної дитини. Як наслідок — талановиті діти втрачають інтерес через нудьгу, а ті, кому потрібно більше часу, почуваються невдахами. Увага розпорошена: за 45 хвилин потрібно перемкнутися з інтегралів на правопис, а потім на будову клітини.
Оновлена структура НУШ передбачає чіткий розподіл: гімназія (5–9 класи) забезпечує ґрунтовну базову освіту для всіх, а ліцей (10–12 класи) стає майданчиком для профільного навчання, де учні готуються до сфери конкретної професії за обраним напрямом.
У ліцеї кожен десятикласник обирає один із двох основних шляхів: академічний — для тих, хто планує вступати до університету, та професійний — для тих, хто хоче паралельно отримати першу професію (вступ до коледжу). Також, реформа НУШ запроваджує гнучкий навчальний план («Тріада вибору»), що складається з профільних та вибіркових частин, дозволяючи учням формувати індивідуальні освітні траєкторії. Створюється мережа потужних ліцеїв з кар'єрними радниками для допомоги у виборі профілю, за яким у подальшому легше визначитись із майбутньою професією, та синхронізація з вищою освітою (модель 12+3) забезпечує якісну підготовку учнів до університету.
Реформа профільної школи — це також детонатор змін у вищій освіті, адже університети більше не зможуть працювати «по-старому», коли до них прийде абітурієнт із багажем вузькоспеціалізованої підготовки.
Університет 2.0: Які зміни чекають на вищу школу
1 вересня 2026 року навчання розпочнуть учні пілотної трирічної профільної старшої школи, які у 2029 році, при належній підготовці з відповідного профілю, який вивчали в 10–12 класах, зможуть вступити до трирічного бакалаврату. У разі зміни напряму — вступ на 4-річну програму або через «компенсаційний курс». З 2030 року така модель навчання стане основною для країни. 4-річний бакалаврат збережеться лише для складних регульованих спеціальностей, де неможливо скоротити підготовку без втрати якості.
Основою нової моделі бакалаврату є обсяг у 180 кредитів ЄКТС. Це Європейська кредитно трансферна-накопичувальна система, яка дозволяє кількісно (в кредитах) оцінити навчальні програми, дисципліни та навантаження студента. Розробники реформи свідомо відмовилися від ідеї інтенсифікації (240 кредитів за 3 роки), оскільки це призвело б до надмірного навантаження на студентів. Натомість зберігається стандартний темп — 60 кредитів на рік, що повністю відповідає логіці європейського простору вищої освіти.
«Як показує мій власний досвід роботи зі студентами першого курсу, ми часто змушені повертатися до базових речей: повторювати те, що вже мало би бути засвоєне в школі, систематизувати знання, вирівнювати стартові можливості. Тобто університет фактично витрачає час на те, що мало би бути завершеним етапом попередньої освіти. У такій ситуації скорочення бакалаврату виглядає доволі ризиковано.
Якщо ж профільна старша школа справді запрацює (маю на увазі глибоке занурення у предмет, розвиток аналітичного мислення, вміння працювати з інформацією), тоді частину базового навантаження цілком логічно перенести саме туди. І тоді університет зможе починати не з «повторення», а з поглиблення і спеціалізації.» - прокоментувала майбутні зміни доцент кафедри сучасної української мови Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Алла Антофійчук
Фото з архіву Алли Антофійчук
«Вирізати» з програм будуть насамперед результати навчання, які тепер мають бути досягнуті ще в ліцеї. Учень опановує загальногуманітарний блок на етапі профільної школи (10-12 класи), а приходячи в університет, з першого ж дня занурюється у фахові дисципліни. Це дозволить університету стати тим, чим він має бути — місцем для наукової глибини та досліджень, що перестане дублювати шкільну базу.
«На мою думку, впровадження профільного навчання у старшій школі закономірно потребуватиме переосмислення університетських програм, особливо на першому курсі. Якщо учень уже приходить із профільною підготовкою, то в закладі вищої освіти важливо створити умови для переходу від засвоєння знань до формування фахового мислення, дослідницьких навичок, уміння працювати з інформацією, аналізувати, інтерпретувати й комунікувати. Наприклад, у філологічній освіті це може означати більше уваги до практик академічного письма, медіакомунікації, лінгвостилістичного аналізу, цифрових інструментів роботи з текстом, міждисциплінарних підходів.
Гадаю, що важливо враховувати, що рівень підготовки випускників профільної школи може бути різним, тому університетам доведеться шукати баланс між фундаментальністю освіти та індивідуальними освітніми траєкторіями. Очевидно, що співпраця школи й університету в умовах НУШ повинна стати значно тіснішою, адже саме наступність освітніх програм дозволить уникнути дублювання й забезпечити студентові справді новий рівень навчального досвіду вже з першого року навчання.» - додає Алла Миколаївна.
Сьогодні активно впроваджується співпраця між академічними ліцеями та університетами: викладачі останніх вже залучаються до навчального процесу в ліцеях. Це дозволяє вишам підготовлювати абітурієнта до майбутньої системи навчання та підсилювати його профільну підготовку ще до моменту вступу.
Фото: Софія Гриневич для 0372
«Ми маємо дуже плідну співпрацю з вищими навчальними закладами, зокрема з медичним та національним університетами, з якими підписано меморандуми про партнерство. Вона охоплює як формальні, так і неформальні заходи. До прикладу, нещодавно завершилися проєкти «Школа лідера» та інноваційний «Учнівський бізнес-хаб». Ми активно підтримуємо таку взаємодію, адже це дуже цінний досвід.» - поділилась Ірина Ткачук, начальниця управління освіти у Чернівцях.
«Учнівський бізнес-хаб». Фото з сайту Чернівецького Національного Університету
Зміни також торкнуться і самих викладачів закладів вищої освіти. Ключовий аспект реформи полягає у переході від виснажливої моделі роботи до комфортних умов праці, що передбачає зменшення навчального навантаження з 600 до 460–480 годин на рік. Це звільнить ресурс для наукової діяльності, міжнародних проєктів та публікацій у виданнях Scopus і Web of Science. Для реалізації цього плану МОН пропонує запровадити чітке розділення ставок на педагогічні, наукові та науково-педагогічні, хоча такий крок і викликає спротив через складність внутрішньої інтеграції в університетах. Міністерство визнає, що попереду тривалий шлях «калібрування» системи та виправлення помилок, проте кінцевою метою залишається підвищення конкурентоспроможності вищої освіти та створення умов, де український викладач відчуватиме себе рівноправною частиною європейської академічної спільноти. Про це розповів Микола Трофименко, заступник Міністра освіти і науки в Україні на конференції «Innovating Education».
Скріншот з трансляції «Innovating Education»
Новий профіль студента: Свідомість vs Випадковість
Реформа профільної освіти докорінно змінює роль вчорашнього школяра, перетворюючи його з пасивного отримувача знань на свідомого «замовника» освітніх послуг. Якщо раніше абітурієнт часто обирав майбутню професію навпомацки, керуючись порадами батьків чи престижністю диплома, то нова модель планує створити умови для раціонального та зрілого вибору. Реформа намагається зламати цю логіку через впровадження кар'єрних радників — фахівців, які мають допомогти учню зрозуміти власні схильності ще до того, як він заповнить заяву до ліцею. Роль кар’єрного радника можуть взяти на себе шкільні психологи або вчителі-предметники, які мають відповідну мотивацію та хист. Проте це не формальне призначення: кожен фахівець проходить інтенсивне навчання, отримує чіткі професійні вимоги та опановує конкретні методики й алгоритми роботи з дітьми. Це гарантує, що профорієнтація буде базуватися на наукових підходах, а не на паперовій звітності. Десятий клас стає для учнів своєрідним «тест-драйвом» обраного напряму. Цей рік є умовно ознайомлювальним: він дає дитині можливість зануритися в профіль і, якщо очікування не збіглися з реальністю, безперешкодно змінити траєкторію навчання наприкінці навчального року. Наразі в Чернівцях чотири заклади освіти беруть участь у цій ініціативі, але вже з наступного навчального року радники мають з'явитися у кожній школі.
Залучення університетських викладачів та впровадження вибіркових курсів дозволяють школярам заздалегідь адаптуватися до академічного формату навчання. Це забезпечує безшовний перехід між закладами, мінімізуючи стрес від зміни освітнього середовища. У результаті абітурієнт приходить в університет підготовленим до нових вимог і стандартів вищої школи.
Державні гранти (законопроєкт №10399) у поєднанні з профілізацією також суттєво змінюють філософію вступу: замість пасивного заповнення вільних бюджетних місць, абітурієнт стає мобільним суб’єктом, який «несе» фінансування у вибраний ним університет. Такий підхід мінімізує випадковий вибір професії «заради бюджету» та мотивує школярів сумлінніше готуватися до іспитів, щоб отримати вищі бали та право на грант.
Окрім гнучкості для випускників шкіл, реформа інституціоналізує освіту впродовж життя, дозволяючи дорослим, зокрема ветеранам та внутрішньо переміщеним особам, повторно скористатися державною підтримкою для перенавчання. Це перетворює університети на багатофункціональні центри, що пропонують не лише класичний бакалаврат, а й короткострокові програми та бізнес-школи, адаптовані до реальних запитів ринку та потреб у реінтеграції. Тепер ВНЗ змагатимуться не за «розподілені міністерством місця», а за конкретного студента з грантом. Це змушує університети покращувати якість програм, оновлювати бази та залучати кращих викладачів.
Підводні камені: Ризики реалізаціїФото: Magnific
Жодна масштабна трансформація не обходиться без викликів, і реформа профільної освіти — не виняток. Найпростіший спосіб провалити реформу — не зупинити її, а імітувати. Якщо ліцей змінює табличку на вході, але в розкладі залишаються ті самі 16 предметів у тих самих пропорціях, а вчителі викладають за старими підходами — жодного профілю немає. Є лише нова назва. Цей ризик реальний там, де бракує кваліфікованих кадрів, де обладнання не відповідає заявленому напрямку, а керівництво школи сприймає реформу як черговий адміністративний захід. Саме тому питання оснащення ліцеїв і підвищення кваліфікації вчителів — це не деталі, а умова, без якої вся архітектура профільної освіти залишається декларацією.
Ще одним критичним чинником є демографічне піке. Падіння народжуваності (у Чернівцях з 2015 по 2025 - це -39% ) диктує певні умови: утримувати напівпорожні ліцеї без профілів економічно неможливо. Це змушує владу йти на болючу, але необхідну оптимізацію мережі, створюючи великі потужні центри замість багатьох слабких шкіл. На цьому фоні виникає супротив системи: реформу намагаються зупинити ще до того, як вона повністю запрацювала. Суспільний резонанс навколо реформи вилився у петицію № 41/009222-26еп, яка в лютому 2026 року згуртувала тисячі батьків із вимогою переглянути темпи впровадження НУШ. Головний біль громадськості — страх перед невідомістю та бажання дати дітям можливість закінчити навчання у стінах рідних шкіл. У відповідь на це Кабмін зайняв непохитну, але компромісну позицію: відкату до радянської 11-річки не буде, адже 12-річна система — це наш «вхідний квиток» до освітнього простору ЄС.
Уряд апелює до цифр: за даними КМІС, 85% батьків та учнів підтримують ідею ширшого вибору предметів у профільному ліцеї. Проте влада визнає — не всі громади встигли підготувати належну базу. Саме тому з’явився «запобіжник» — законопроєкт № 15082, зареєстрований у березні 2026 року. Він має стати юридичним мостом для теперішніх дев’ятикласників (першопрохідців НУШ 2017 року), дозволяючи їм завершити освіту у своїх закладах у цей складний перехідний період. Таким чином держава намагається втримати рівновагу: не зупиняти стратегічний рух до Європи, але й не ігнорувати тривогу батьків у громадах, де мережа ліцеїв ще тільки формується.
Навіть якщо школа виконає свою частину роботи ідеально, є ще одне слабке місце — університети. Ключовий виклик для системи вищої освіти — академічний дизайн: програми доведеться переписати так, щоб чітко розмежувати, які компетентності формує профільна школа, а які залишаються за бакалавратом. Без цієї роботи виш просто дублюватиме те, що ліцей уже дав студенту — і три роки бакалаврату перетворяться на чотири з іншою назвою. Саме тому передбачено експериментальний запуск у 2029 році: перший випуск трирічної профільної школи з пілотних ліцеїв складе орієнтовно 15 тисяч осіб — достатньо, щоб відпрацювати модель, але не настільки масштабно, щоб помилки стали катастрофою. Окремий виклик — фінансовий. Того ж 2029 року кількість традиційних вступників суттєво зменшиться. Втім заступник міністра освіти Микола Трофименко не вбачає в цьому загрози: університети зможуть компенсувати скорочення за рахунок інших категорій — зокрема ветеранів, внутрішньо переміщених осіб і всіх, хто потребуватиме перекваліфікації після війни. «Ринок освітніх послуг колосальний», — підкреслює він.
Висновок
Реформа профільної школи — це процес, який не можна оцінити за підсумками першого навчального року або виміряти кількістю перейменованих ліцеїв. Йдеться про системну перебудову, яка з'єднує перший клас початкової школи, профільний ліцей і університетську аудиторію в єдину логічну екосистему. Студент 2030 року — це людина, яка обирає свій шлях свідомо, заощадила час на загальних курсах і прийшла до вишу з профілем, а не з розгубленістю. Саме такий випускник здатний конкурувати на європейському ринку праці — не попри українську освіту, а завдяки їй.
Але цей результат можливий лише за однієї умови: реформу не зупинять на півдорозі. Популізм, демографічні виклики, неготовність університетів і ризик імітації змін — це реальні загрози, не теоретичні. Відповідь на них вимагає не лише політичної волі, а й чесної комунікації з суспільством про те, заради чого все це робиться. Результати такої реформи видно через десять років, але рішення, що визначають ці результати, приймаються вже сьогодні — у класах, кабінетах міністерства і залах Верховної Ради.
Авторка: Софія Гриневич
2 курс
Спеціальність: журналістика
Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича