Між зручністю та небезпекою: як електросамокати змінили вулиці Чернівців

З 2022 року в Чернівцях запустили прокат електросамокатів. Вони з’явились, щоб покращити мобільність мешканців, зменшити кількість заторів і загазованість повітря. Однак самокати швидко стали серйозною загрозою безпеки. Основна проблема полягає у розриві між стрімкою популярністю сервісів прокату та непідготовленістю законодавчої бази й міського середовища до таких змін. Щоб розібратись у цій ситуації, ми поспілкувались з учасниками дорожнього руху, Чернівецькою міською владою та патрульною поліцією.

Місто з вузькими вуличками, бруківкою та нерозвиненою велоінфраструктурою не було готове до нового виду транспорту ані фізично, ані законодавчо. Хоча у 2023 році користувачів електросамокатів офіційно визнали учасниками дорожнього руху (категорія «легкий персональний електричний транспорт»), механізм реального контролю з боку поліції залишається слабким. Хто має зупиняти самокат, що несеться тротуаром зі стрімкою швидкістю? Це питання залишається без конкретної відповіді. 

У центрі Чернівців вже діють обмеження швидкості для самокатів до 5 км/год. Обмеження діють на вул. Університетській, площі Центральній, площі Соборній, площі Філармонії, площі Театральній та площі Пресвятої Марії. 

Проте у Чернівецькій міській раді зазначають, що контроль за дотриманням швидкості електросамокатів фактично не здійснюється:

«Наразі безпосередній контроль за дотриманням швидкісного режиму електросамокатами фактично не здійснюється. Ми можемо перевіряти лише операторів прокату, які повинні були вжити технічних заходів щодо обмеження швидкості руху електросамокатів до 5 км/год у визначених зонах».

Фото: Софія Правдіна для 0372 

Між тротуаром і проїжджою частиною 

Відсутність цілісної мережі велодоріжок змушує водіїв самокатів обирати між проїжджою частиною та залюдненим тротуаром. Жоден із варіантів не є безпечним, і це системна прогалина в міській інфраструктурі. 

Голова ГО «Чернівецька Асоціація Велосипедистів» Семен Кошоватий пояснює, де ця проблема відчувається найгостріше: 

«Більша частина Чернівців не має велоінфраструктури, що не дає змоги безпечно пересуватись містом ні велосипедистам, ні користувачам інших транспортних засобів. Разом з тим, найгірша ситуація, на мою думку, – це вулиці Головна (через розбиту дорогу та велодоріжку), Небесної сотні (адже там розташовано студмістечко, а безпечної інфраструктури немає) та Вокзальна, де важко рухатись усім – як пішоходам, так і автомобілістам».

Відповідно до 6-го пункту ПДР, з 14 років велосипедисти та користувачі легкого персонального транспорту зобов'язані рухатися крайньою правою смугою або спеціально облаштованими доріжками. Проте відсутність розгалуженої велоінфраструктури змушує багатьох виїжджати на тротуари, що створює додаткові ризики. 

Цю суперечність між правилами та реальністю підтверджує і досвід користувачів. Користувач самоката Артем, який має водійське посвідчення категорії «А» та добре знає правила дорожнього руху, зізнається:

«Для пересування я зазвичай обираю велодоріжки або проїжджу частину. Серйозних аварій з авто чи перехожими в мене не було, проте це не означає, що поїздки завжди безпечні. Одного разу мій самокат занесло на багнюці, і я впав».

Фото: Софія Правдіна для 0372 

Відсутність культури водіння 

Згідно з правилами користування самокатів, транспорт розрахований на одну людину вагою до 100 кг, проте іноді водії не дотримуються цього і їздять удвох.

Крім цього, орендувати самокат може будь-хто, у тому числі діти. Часто вони не знають базових правил дорожнього руху і сприймають поїздку як розвагу, а не як керування транспортним засобом. Саме це викликає найбільше занепокоєння в інших учасників дорожнього руху. 

Іван, водій авто із 29-річним стажем, налаштований скептично:

«Самокати – це небезпечний транспортний засіб: самокатери їздять із великою швидкістю та не дивляться по сторонах. Величезна проблема в тому, що у школах дітям зовсім не викладають правила дорожнього руху. Навіть якщо з’являться більше велодоріжок, моє ставлення до водіїв самокатів усе одно не зміниться. Поки люди не вивчать ПДР, це все не матиме сенсу».

Цю думку підтверджує і голова ГО «Чернівецька Асоціація Велосипедистів»:

«Найбільше загрози несуть люди на потужних електросамокатах, які порушують ПДР: коли вони їдуть тротуаром і виїжджають на перехрестя на великій швидкості або проїжджають на червоне світло світлофора. Це в першу чергу несе загрозу самим водіям такого транспорту, а також пішоходам, хто виходить з під'їзду чи двору і не очікує, що зараз хтось пронесеться на швидкості 40+ км/год».

Офіційна статистика – лише частина картини 

Як повідомляє патрульна поліція Чернівецької області, з 1 квітня 2025 по 1 квітня 2026 року, було зареєстровано 6 ДТП з травмованими за участі водіїв електросамокатів: 6 людей травмувалося, загиблих немає. Однак малі зіткнення, падіння на бруківці, різкі гальмування, що обходяться без виклику поліції, залишаються поза статистикою. 

При цьому правоохоронці визнають: багато правових аспектів використання електросамокатів ще не врегульовані законодавством у повному обсязі, тому можливості реагування залишаються обмеженими. Водночас поліція радить батькам забезпечити дітей шоломами, наколінниками та налокітниками, не забувати про світлоповертальні елементи і не дозволяти їздити на ньому вдвох чи втрьох. Водіїв самокатів закликають бути уважними на дорозі, враховувати дорожню обстановку, надавати перевагу пішоходам – це допоможе уникнути небезпечних ситуацій.

Поліція зазначає, що систематично проводить профілактичні бесіди з користувачами самокатів щодо дотримання ПДР. 

Але Семен Кошоватий вважає, що профілактичними бесідами не обійтися. На його думку, потрібна широка інформаційна кампанія, особливо у школах. Показовим є трагічний випадок у Гатному на Київщині, де нещодавно внаслідок необережного катання на потужному електросамокаті загинула дитина. 

«Велику роль відіграє поліція, яка наразі відкрито ігнорує такі порушення. Має бути як мінімум попередження та бесіди з дітьми і батьками, а як максимум – штрафи», – каже він. 

Фото: Софія Правдіна для 0372 

Обмеження самокатів не вирішить проблему 

Не всі бачать розв'язання проблеми у жорстких обмеженнях. Чернівчанка Анастасія, яка щодня стикається із самокатами в центрі, каже відверто: заборона електросамокатів не є виходом. 

«Майже кожного разу, коли повз мене пролітає цей транспорт, мені доводиться буквально ухилятися. Однак повна заборона самокатів у пішохідних зонах може мати зворотний ефект: замість вирішення проблеми безпеки, вона змусить людей повернутися до приватних авто чи громадського транспорту. Це лише збільшить кількість заторів. 

У більшості конфліктів винні і водії, і міська влада. Перші часто поводяться безвідповідально, а другі – не створили належних умов, щоб розмежувати потоки людей і транспорту. Ключові кроки до безпеки – це повна заборона самокатів для дітей, заборона поїздок вдвох та жорстке обмеження швидкості на тротуарах».

Робота над велоінфраструктурою у Чернівцях усе ж ведеться. За даними міської ради, у 2019 році облаштовано близько 15 км веломаршрутів. У 2023-му велодоріжки з'явились на площі Соборній, вулицях Небесної Сотні, Щербанюка, Головній та Рівненській. У 2024 році – на вулиці Героїв Майдану. Роботи тривають і зараз: у 2025-2026 роках ділянки вулиці Головної поступово отримують нове покриття та поребрики.

Проте темп будівництва поки що не встигає за потребами міста. Міжнародні дослідження показують, що розширення доріг не зменшує затори, а стимулює більший автомобільний трафік. Натомість розвиток велоінфраструктури та громадського транспорту дає протилежний ефект. 

Фото: linkedin.com

Розвиток смуг для громадського транспорту в парі з велоінфраструктурою — це підхід, який вже працює у сусідньому Івано-Франківську, де смуги для громадського транспорту суміщені з велосипедними і дозволяють рух усіх користувачів легкого персонального транспорту. Чернівці поки що далекі від цього, але саме така модель могла би зменшити і затори, і конфлікти на дорогах.

Безпека як пріоритет для Буковини

Шість ДТП і шість постраждалих за рік – це не катастрофічна цифра. Але це лише вершина айсберга, тому що статистика фіксує тільки офіційно зареєстровані випадки. Чернівці перебувають у фазі «дорожнього конфлікту», де кожна сторона має свою правду: пішоходи прагнуть безпеки на тротуарах, водії самокатів – захисту на дорогах, а поліція – чітких законодавчих інструментів для контролю. 

Місто має відійти від фрагментарних велодоріжок на користь цілісної мережі. Сервіси прокату мають запровадити обов'язкову верифікацію віку. ПДР слід включити до шкільної програми. Поліція має перейти від профілактичних бесід до реальних санкцій за систематичні порушення. 

Електросамокат – зручний і екологічний транспорт, але зручність без правил і інфраструктури перетворюється на загрозу. Чернівці мають усі можливості змінити це, бракує лише рішення зробити це зараз. 

Безпека на вулицях міста з'явиться тоді, коли кожен учасник дорожнього руху матиме чітке розуміння відповідальності за її порушення. Міська рада має не тільки ухвалювати рішення, а й виконувати втілювати їх. Водночас поліція має вийти за межі пасивного спостереження. 

Авторка: Софія Правдіна

 2 курс

Спеціальність: журналістика

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича