Фішинг, фейкові петиції та злам Telegram: як кіберзлочинці полюють на чернівчан у мережі

У мережі трапляються випадки шахрайства, зокрема через прохання підписати петицію, проголосувати у голосуванні чи оформити соціальну виплату. Переходи за такими посиланнями можуть призвести до втрати доступу до власних акаунтів.

Аби розібратися, як працюють ці схеми та як захистити свої дані, журналісти Сайту міста Чернівці 0372.ua поспілкувалися з представником управління протидії кіберзлочинам. Зважаючи на специфіку роботи та оперативні обмеження під час виконання службових обов'язків, наш співрозмовник погодився дати інтерв'ю на умовах анонімності.

Зловмисники постійно адаптують свої методи під актуальні події та вразливі теми. Щоб змусити людину перейти за шкідливим посиланням, вони використовують найрізноманітніші приводи – від фінансових обіцянок до відвертої маніпуляції емоціями.

— Які найпоширеніші приманки зараз використовують зловмисники, щоб змусити людину клікнути на посилання?

Ну, загалом, в більш публічній площині це все ж таки різні конкурси, виплати, все, що завгодно може бути. Особливо люблять давити на жалість, наприклад, стосовно якоїсь дитинки-сироти – мовляв, будь ласка, проголосуйте, немає ні батьків, нікому підтримати. І вже в цьому ключі безпосередньо здійснюють певні дії.

Найбільша проблема полягає в тому, що часто такі повідомлення надходять не від незнайомців, а з акаунтів друзів, колег чи навіть найближчих родичів, чиї профілі вже були скомпрометовані. Це присипляє пильність людини.

— Як зрозуміти, що це саме фейкова петиція чи шахрайське посилання, якщо його надсилають родичі чи друзі зі своїх акаунтів?

Найпростіше: якщо вам до цього батьки такого не надсилали, найімовірніше, що все ж таки щось сталося. Тобто, в першу чергу це банально перетелефонувати і дізнатися. "Алло, привіт тато, чи ти надсилав мені таке повідомлення?" Якщо ні, то вже безпосередньо або звертайтеся до нас, або можете самостійно спробувати відновити доступ до акаунту в Telegram після злому.

Багато хто помилково вважає, що злам відбувається автоматично, щойно користувач натискає на посилання, і що від цього має захистити антивірус. Проте насправді кіберзлочинці використовують куди тонший інструмент – людську довірливість.

— Що технічно відбувається в момент переходу за посиланням? Як саме зловмисникам вдається обійти захист і перехопити сесію?

Загалом це все зводиться під соціальну інженерію. Тобто, саме посилання в собі нічого шкідливого не несе. Це відбувається завдяки тому, що ви перейшли за посиланням, перед вами з'являється сайт, наприклад, якихось петицій. Вас просять авторизуватися, щоб підтвердити, що це дійсно ви, і ви хочете, наприклад, проголосувати. Після чого ви вводите свій номер телефону, вам у Telegram приходить код. Ви цей код також вводите – і безпосередньо таким чином зазвичай зловмисники і отримують доступ. 

Отримавши доступ до профілю, шахраї діють швидко. Їхня мета – не просто прочитати особисті переписки, а використати довіру до власника сторінки для власного збагачення.

— Як саме викрадені акаунти використовуються надалі?

Загалом акаунти викрадаються для того, щоби збільшити охоплення і, умовно, з вашого вже акаунту надсилати всім вашим контактам надалі або схожі повідомлення, або вже прохання переказати гроші. Або в різних ключах, не тільки гроші, але загалом це все зводиться, в принципі, до грошової нагороди для зловмисників.

Існує стереотип, що жертвами кіберзлочинців стають лише люди, які погано розуміються на технологіях. Проте реальність показує, що потрапити на гачок може будь-хто, якщо діятиме на емоціях або автоматизмі.

— Кого найчастіше шукають зловмисники? Які верстви населення найбільш схильні до цього зламу?

Зазвичай це, в принципі, процвітає в більш загальних групах. Наприклад, у групі якогось села чи ОТГ. В цьому ключі доволі часто також трапляються повідомлення, наприклад, з грошовою нагородою. Але це вже безпосередньо більше до шахрайства, а не до зламу акаунту.

Загалом схильними можуть бути будь-які верстви населення. Тобто навіть умовний айтівець з 20-річним досвідом не убезпечений від того, щоб клікнути на якесь фішингове посилання і просто автоматично, машинально ввести ці дані, не задумуючись. Тобто поширені такі випадки серед усіх верств населення, але найбільш критичні – це, дійсно, люди старшого віку, які не настільки добре це все розуміють і не настільки вже добре навчені, як, наприклад, молоде покоління.

Альона Гавриловська