Безкоштовний випробувальний термін – це вже експлуатація: Наталія Батракова про захист трудових прав та екосистему допомоги в Чернівцях

В умовах економічної нестабільності та вимушеної міграції багато людей ладні хапатися за будь-яку пропозицію роботи, інколи нехтуючи власними базовими правами. Проте де закінчується звичайна недобросовісність роботодавця і починається справжня трудова експлуатація? 

І головне – куди звертатися людині, яка опинилася в кризовій ситуації? Про тонкі межі трудових порушень та потужну мережу підтримки для постраждалих від насильства журналістам видання 0372 розповідає голова центру громадської активності «Синергія» Наталія Батракова.

— Де проходить тонка межа між недобросовісним роботодавцем, який просто затримує зарплату, і справжньою трудовою експлуатацією? Коли людині час бити на сполох і дзвонити на гарячу лінію 527?

— На превеликий жаль, у нас досі є роботодавці, які беруть людину, наприклад, на випробувальний термін без оплати. Варто розуміти: це вже є не чим іншим, як експлуатацією. Згідно з трудовим законодавством, цей період часу також має бути оплачений.

Звісно, багато залежить від фінансового стану самої людини під час пошуку роботи. Якщо вам пропонують працювати два тижні безкоштовно, виникає логічне питання: а за які кошти ви маєте добиратися на роботу, обідати, як маєте забезпечувати свої мінімальні базові потреби? Якщо людина має фінансову «подушку безпеки», вона, можливо, погодиться на ці умови. Але це все одно порушення.

Справжня експлуатація починається тоді, коли людина регулярно працює понаднормово – по 12, 14 чи 16 годин на добу, і таких випадків багато. Або коли на працівника покладають одразу кілька різних обов'язків, а зарплату він отримує лише за одну функцію.

Бити на сполох потрібно відразу, як тільки щодо вас порушується трудове законодавство. Це вже вагома причина реагувати і нагадувати роботодавцю про свої права. Сьогодні також є багато випадків, коли роботодавець має справу з ФОПами (фізичними особами-підприємцями), і якщо там відбуваються маніпуляції чи безпідставна відсутність оплат за виконану роботу – це теж своєрідна форма експлуатації.

— Протидія експлуатації та гендерно зумовленому насильству вимагає комплексного підходу. Як ГО «Синергія» взаємодіє з іншими осередками підтримки в місті – просторами для жінок, Центром допомоги врятованим, – щоб забезпечити людині повний цикл допомоги?

— Під час реалізації проєктів, зокрема за сприяння Міжнародної організації з міграції (МОМ), ми вибудували тісну співпрацю з багатьма іншими організаціями, які надають допомогу. Ми працюємо з БФ «Право на захист», благодійним фондом «Рокада», Центром допомоги врятованим, а також із Департаментом соціальної політики та соціального захисту населення. Вони скеровують до нас людей, які потребують нашої спеціалізації, а ми – до них, якщо людині потрібна послуга, яку ми не можемо надати. Це дозволяє закрити всі потреби постраждалої особи.

Також у нас налагоджена тісна взаємодія з обласною комунальною установою «Центр соціально-психологічної допомоги у Чернівецькій області». На їхній території діє великий шелтер для внутрішньо переміщених осіб, а також окремий притулок для жінок, які постраждали від гендерно зумовленого насильства. Крім того, ми співпрацюємо з кризовою кімнатою та притулком Департаменту соціальної політики міської ради. До речі, свого часу наша організація за підтримки Фонду народонаселення ООН безпосередньо долучалася до створення цієї кризової кімнати.

Ми працюємо і з вузькопрофільними громадськими організаціями. Зокрема, з БФ «Позитивні жінки», який опікується ВІЛ-інфікованими жінками (це дуже вразлива категорія), з ГО «Інсайт» та «Маршем жінок».

Окрім цього, Центр громадської активності «Синергія» виконує роль секретаріату коаліції «Буковина-1325» (резолюція ООН «Жінки, мир, безпека»). У межах національного та обласного планів дій ми маємо стратегічні цілі, які стосуються гендерно зумовленого насильства. Напередодні Європейського дня боротьби з торгівлею людьми (18 жовтня) ми спільно проводили велику інформаційно-просвітницьку акцію «БЕЗПЕЧНО: подорожуй, мігруй, працюй». Кожен ділиться своїм ресурсом, що дозволяє нам масштабувати допомогу та охоплювати більше людей. Коли ми об'єднані – ми сильніші.

Історії, з якими щодня стикаються правозахисники та громадські організації, доводять одне: торгівля людьми та трудова експлуатація – це не сюжети з кінофільмів, а реальність, яка часто ховається за непримітними оголошеннями про роботу чи «вигідними» пропозиціями від знайомих. Здатність розпізнати перші тривожні дзвіночки – чи то неоплачуване стажування, чи вилучення документів, чи понаднормова робота без доплати – є першим кроком до власної безпеки. У разі виникнення підозр щодо умов праці або потрапляння у скрутну ситуацію, спеціалісти радять не мовчати, а звертатися за безкоштовною та анонімною консультацією на Національну гарячу лінію з питань протидії торгівлі людьми за номером 527.

Альона Гавриловська