З початку повномасштабного вторгнення українці об'єдналися для допомоги армії. Проте щира готовність підтримати військових або постраждалих стала мішенню для інтернет-шахраїв. Зловмисники маніпулюють емоціями, створюють фейкові «банки» та навіть крадуть особистості відомих волонтерів.
Як розпізнати злочинців, що наживаються на чужій біді, та чи несуть відповідальність лідери думок за поширення неперевірених зборів – розповідає начальник першого сектору протидії кіберзлочинів в Чернівецькій області Владислав Булавін.
Емоційний гачок: як шахраї використовують чужу репутаціюЗловмисники розуміють, що люди найшвидше віддають гроші, коли бачать терміновий збір на потреби військових або лікування дітей. Часто для цього вони не лише вигадують трагічні історії, а й прикриваються іменами відомих інфлюенсерів, аби викликати максимальну довіру.
— Зараз шахраї зачасту використовують повідомлення в стилі: «перейдіть за посиланням, в мене дитина потрапила в аварію» і таке інше. А наразі ще збирають багато грошей на ЗСУ – банки, збори. Чи були такі випадки, що просто хтось захотів заробити додатково гроші на цій темі?
Абсолютно. Ви можете подивитися на сайті Кібер Брама та по новинній стрічці нашого департаменту, де щоденно висвітлюються новини відносно тих чи інших кейсів, у яких брали участь, проводили судове розслідування структурні підрозділи кіберполіції. Були такі випадки однозначно.
Були доволі популярні випадки, наприклад, зі стрімером Лебігою, який висвітлював це у себе на своїх ресурсах, коли працівники кіберполіції допомогли встановити профіль особи, яка під його іменем, користуючись його репутацією, намагалась теж проводити збори. Насправді, доволі недосвідчена людина була саме в плані злочинному, тому що я так розумію, що гроші вона збирала на свою карточку. Але я це наводжу як приклад того, що це дійсно тематика популярна. І це може стосуватися не тільки зборів на Збройні Сили України, а й також, наприклад, зборів на лікування дітей. Тобто такі чутливі теми, які торкаються людей, які можуть вплинути на них, на які людина більш вірогідно поведеться, ніж на щось інше.
Правила перевірки: як відрізнити реальний збір від афериБажання допомогти не має затьмарювати критичне мислення. Правоохоронці наголошують: перед тим як переказати кошти, кожен збір необхідно верифікувати, звертаючи увагу на джерело інформації та контактні дані.
— Як розпізнати, що це не реально на якусь бригаду збирають гроші, а просто хтось захотів заробити на війні?
В першу чергу, потрібно перевіряти в обов'язковому порядку, з якого аккаунта здійснюється поширення цих дописів.
Якщо ми бачимо, що це офіційний акаунт представника якогось благодійного фонду, чи це їхня офіційна сторінка, якщо є можливість верифікувати якимось чином саме ось цю інформацію про збір коштів... Що я маю на увазі під «верифікувати»? Тобто є зазначені контактні дані, є зазначений номер телефону відповідальної особи, на який ми можемо зателефонувати, можемо перевірити, зв'язатися, чи дійсно нам підтвердять, умовно, що така історія є, що цей збір легітимний, що ми його проводимо, ми такий-то благодійний фонд, ось наш статут, наші документи. В цьому випадку немає якихось причин не довіряти.
Якщо це якась історія, коментарі під якимось дописом в Інстаграмі з якогось невідомого аккаунту, або з аккаунту, де там 1, 2, 10, 15, 100 підписників, і дуже багато таких тригерних моментів – зрозуміло, що це має нам говорити про те, що не потрібно на це вестись. В першу чергу – не переказувати кошти, як мінімум. А як максимум – було б дуже добре повідомити про такий випадок у відповідний підрозділ, зокрема в кіберполіцію.
Відповідальність лідерів думок: чи можуть блогера використати «втемну»Блогери з великою аудиторією часто стають містком між військовими та суспільством, акумулюючи мільйони гривень. Проте іноді виникає ризик, що лідера думок можуть обдурити самі ж шахраї, підсунувши йому фейковий запит.
— Але ж бувають і випадки, що блогера можуть обманути і попросити: назбирайте нам на бригаду на умовні FPV-дрони, нам треба стільки-то грошей. І блогер сліпо вірить і збирає, тим самим обманюючи свою аудиторію, не розуміючи, що він це робить. Чи траплялися взагалі такі випадки?
У нас на практиці, наскільки мені відомо, таких випадків не було, не можу стверджувати достеменно, але можливо, дійсно, щось таке і мало місце. Однак, на мою думку, це вже, мабуть, відповідальність самого блогера. Оскільки це безпосередньо його інфопростір, і відповідальність за те, що він туди транслює, яку інформацію, збори на які підрозділи і так далі.
Тобто з його сторони потрібно проводити якусь певну верифікацію – принаймні листи тієї ж військової частини на потребу закупівлі того, того і того. Є певна процедура, є певні напрацьовані механізми, які використовуються для проведення зборів на той чи інший підрозділ. Є відповідні фонди, які також залучаються, до яких може звернутися той чи інший підрозділ для того, щоб провести певний збір. Або підрозділи безпосередньо звертаються до державних органів на місцях, у відповідній області.
І таким чином вже можна бути впевненими, що це не є якимось фейковим збором. Шахраї не будуть звертатися, принаймні, до військової адміністрації для того, щоб таким шахрайським чином провести збір. Тому що обласні військові адміністрації з великою вірогідністю будуть перевіряти інформацію, зв'язуватися безпосередньо з представником тієї військової частини для того, щоб верифікувати інформацію.
Альона Гавриловська
Читайте також: Збив дитину на переході та поїхав: у Чернівцях мати домагається покарання для водія (ФОТО)
Будьте в курсі всього, що відбувається у Чернівцях — підписуйтесь на наші соцмережі Telegram, Instagram, Facebook