Пастки маркетплейсів та зламані блогери: як не втратити гроші під час онлайн-шопінгу в Чернівцях

Купівля товарів через Instagram або маркетплейси давно стала буденністю, проте саме там на українців можуть чекати фінансові пастки. Зловмисники маніпулюють відгуками, накручують підписників та навіть викрадають сторінки відомих інфлюенсерів, щоб виманити гроші.

Як розпізнати шахраїв під час покупки дефіцитної техніки, чому не варто довіряти скріншотам із відгуками та як кіберполіція класифікує такі злочини. Про це журналісти Сайту міста Чернівці 0372.ua поговорили з анонімним оперативником управління протидії кіберзлочинам та начальником першого сектору протидії кіберзлочинів Владиславом Булавіним.

Спекуляція на блекаутах та ризики повної передплати

Найпоширеніша схема в інтернет-торгівлі — це недоставка товару після отримання грошей. Особливо гостро ця проблема постає під час підвищеного попиту на специфічні категорії товарів.

— Наскільки часто трапляються випадки шахрайства в Instagram-магазинах або на маркетплейсах, коли товар просто не надсилають?

Представник кіберполіції (анонімно):«Безпосередньо недоставка товару – найпопулярніша шахрайська схема. Якщо ми говоримо про якісь побутові речі, наприклад, одяг, там можуть бути не такі великі суми. Але коли підіймаються теми блекаутів і люди закуповують техніку, акумулятори, інвертори, то сума коштів може бути дуже великою.

Тому ми офіційно рекомендуємо взагалі відмовитися від повної передплати. Або, якщо вона вимагається, погоджуватися лише на умовну передплату у 100–200 гривень, які буде не шкода втратити. Краще переплатити комісію пошти, але впевнитися в тому, що вам прийшов саме той товар, який ви замовляли».

Фішинг на маркетплейсах: як працюють посилання-пастки

Шахраї на популярних платформах на кшталт OLX часто намагаються перевести спілкування з покупцем у сторонні месенджери та надсилають посилання нібито для оформлення доставки чи отримання коштів.

— На платформі OLX шахраї пропонують перейти за посиланням, щоб нібито "отримати гроші" або оформити покупку. Чи безпечна в такому разі офіційна OLX-доставка?

Представник кіберполіції (анонімно):«Сама платформа надає рекомендації не переходити нікуди і вести чат тільки безпосередньо на конкретній платформі. Загалом схема шахрайства відбувається саме через посилання, які вам надсилають. Ви за ними переходите, виконуєте певні дії і втрачаєте гроші.

Ми радимо під час спілкування з незнайомими особами на маркетплейсах не переходити за жодними посиланнями і вести розмову виключно на сторінці тієї платформи, де ви хочете щось замовити».

Ілюзія популярності та зламані профілі

Сотні тисяч підписників, активні коментарі та безліч збережених сторіз із відгуками клієнтів не є гарантією доброчесності продавця. Більше того, іноді за сторінкою реальної людини або відомого блогера можуть стояти кіберзлочинці, які щойно отримали до неї доступ. Більше таких кейсів можна побачити на сайті Кібер Брама, де правоохоронці попереджають про нові схеми шахрайства в інтернеті.

— А чи можна довіряти Instagram-акаунтам, на яких є 100 тисяч підписників? Якщо магазин працює лише по повній передоплаті, але сторінка виглядає активною, у каруселях багато відгуків і наче реальні люди їх пишуть?

Представник кіберполіції (анонімно): «Це не залежить абсолютно ні від чого. Шахраї можуть приймати оплату навіть на рахунок ФОП або певної фірми. У будь-якому випадку ми радимо використовувати післяплату (накладений платіж) або обмежуватися мінімальною передплатою, втрата якої не буде критичною».

Владислав Булавін, начальник першого сектору протидії кіберзлочинів в Чернівецькій області: «Я додам пару слів. Бувають випадки, коли профілі блогерів викрадають. І вже з їхнього профілю відбувається розсилка з проханням перекинути кошти. Це може трапитися з будь-якою людиною, не лише з медійними особами. Це наслідок хакерських атак та фішингових розсилок, на які може повестися кожен.

Тому, коли ви бачите якусь інформацію навіть на профілі, який має велику кількість підписників і викликає у вас довіру, потрібно звертати увагу, чи не є цей допис нетиповим для цього акаунта. Шукайте тригери. Зловмисники використовують характерні сценарії: "трапилася біда", "потрапила в аварію, терміново потрібні кошти на операцію", або щось сталося з дитиною. Це патерни, які вводять людину в певний психологічний стан, щоб змусити її переказати кошти. Особливо треба бути обережним, коли вас змушують зробити це терміново – скинути гроші до певного часу.

Що стосується маркетплейсів і недоставки товару – зловмисники завжди базують свої схеми на актуальному попиті. Блекаути, зимова допомога, державні програми виплат – під ці теми дуже легко замаскувати шкідливі посилання і ввійти в довіру, щоб заволодіти банківським акаунтом чи месенджером жертви. Фішингові розсилки на кшталт "проголосуйте за мою дитину в конкурсі малюнків" – це типовий приклад, який адаптують під будь-яку актуальну тему».

Відповідальність за онлайн-шахрайство

Кіберполіція чітко розмежовує злочини, пов'язані з технічним зламом систем, та класичне заволодіння чужими коштами шляхом обману. 

— Чи передбачена кримінальна відповідальність саме за викрадення коштів і невідправку товару?

Владислав Булавін:«Абсолютно. Це є шахрайство. Просто тут потрібно розмежовувати. Якщо ми говоримо про несанкціоноване втручання в профіль, у комп'ютерні мережі чи системи – це Розділ XVI Кримінального кодексу України (Злочини у сфері використання ЕОМ, електронно-обчислювальних машин). Якщо ж це майновий злочин, який стосується безпосередньо виманювання грошових коштів, то це підпадає під статтю 190 Кримінального кодексу України (Шахрайство)».

Альона Гавриловська

Читайте також: У сусідів уже тепло, а у вас ще ні — куди звертатися чернівчанам

Залишайтесь на зв’язку з Чернівцями та Буковиною! Наші сторінки у Telegram, Instagram, Facebook