Цистектомія — радикальне хірургічне видалення сечового міхура разом із прилеглими лімфатичними вузлами та іншими структурами, які уражені злоякісним процесом. У ході операції формують новий сечовий міхур — неоцістіс, для цього використовують тканини клубової кишки пацієнта.
Коли виникає потреба в оперативному втручанні?
Радикальна цистектомія дозволяє зберегти життя хворого. Наприклад, у Клініці Біляка досвідчені фахівці рятували пацієнтів з дуже складними клінічними картинами, коли операція була єдиним виходом та не виступала гарантією одужання. Основним показанням до проведення радикального оперативного втручання виступає метастатичний рак сечового міхура, нечутливий до консервативних видів лікування.
Цистектомія не можлива при:
- непереносимості анестезії;
- важких супутніх захворюваннях серця, печінки, нирок, легенів, крові;
- цукровому діабеті;
- системних інфекціях.
Операція також не проводиться, якщо немає можливості зменшити робочий об'єм сечового міхура при раку 0 ступеня, та у випадках, коли пухлина знаходиться біля місця з'єднання органу, сечоводів та сечовипускального каналу. В такому випадку відсутня технічна можливість забезпечити функції виведення урини.
Особливості підготовки до операції
На первинному етапі досвідчені фахівці ставлять за мету зрозуміло проінформувати пацієнта, це певна психологічна робота. Хворий та його родичі в повному обсязі отримують консультації щодо уретротомії. Мова йде про можливе виведення сечоводу через передню черевну стінку в ході операції та сучасні технологічні методи догляду за ним.
У рамках подальшої передопераційної підготовки хворого консультують наступні фахівці:
- уролог;
- онколог;
- анестезіолог;
- терапевт.
Обов’язково лікар виявляє фактори, які можуть негативно вплинути на результат операції. Серед них: алергія, індивідуальна непереносимість і т. д. Якщо можливо, усувають або мінімізують ці негативні фактори.
Перед операцією пацієнт здає аналізи крові: клінічний, на згортання, групу і резус-фактор. Також досліджують сечу, оцінюють результати флюорографії грудної клітини та ЕКГ.
Всі рекомендації лікаря направлені на те, щоб стабілізувати стан пацієнта. Фахівець радить посильні фізичні навантаження і дієту, яка б знизила газоутворення в кишечнику, дихальну гімнастику, лікування супутніх захворювань. Напередодні ввечері та вранці в день операції роблять очисну клізму, хворий приймає гігієнічний душ. При необхідності голять шкіру живота.
Безпосередньо перед операцією роблять премедикацію — внутрішньом'язово вводять атропін і димедрол. Це дозволяє поліпшити якість наркозу і зменшити дозування препаратів, а разом із цим — навантаження на організм. Лікарська бригада складає епікриз — документ з показаннями, планом операції і наркозу, діагностичними даними. До нього долучають підписану пацієнтом згоду.
Техніка виконання операції
Цистектомію проводять відкритим або ендоскопічним способом, видаляють сечовий міхур та його відділи, уражені пухлиною, забезпечують новий шлях відведення сечі. Тканини відправляють на гістологічне дослідження. Для відведення сечі з'єднують вільні кінці сечоводів або формують неоцістіс і уретру із тканин тонкого кишківника. В ході накладення післяопераційних швів з черевної порожнини виводять тимчасові дренажі.
Якщо немає клінічних обмежень і протипоказань, а рак виявили на ранній стадії, перевагу віддають лапароскопічній техніці виконання цистектомії. Її проводять через кілька невеликих надрізів м'яких тканин живота, через які вводять ендоскоп — мініатюрну відеокамеру із джерелом світла, а також мікрохірургічні інструменти. За рахунок цього всі маніпуляції виконують з максимально високою хірургічною точністю, атравматично.
