Віртуалізація – це технологія, яка використовується практично в кожній корпоративній IT-системі. Вона значно підвищує ефективність використання ресурсів, спрощує управління та знижує витрати. У цій статті німецький провайдер хмар та серверів SIM-Networks (http://www.sim-networks.com/) розгляне, як працює віртуалізація на прикладі трьох видів серверів – віртуальних, виділених та хмарних.

Як працює віртуалізація?

Віртуалізація – це технологія, яка дозволяє розділяти фізичні потужності серверів (процесорні ядра, оперативну пам’ять, сховище тощо) на віртуальні частинки. Завдяки їй можна запускати декілька ізольованих середовищ, тобто віртуальних машин, на одному фізичному сервері. Це значно підвищує ефективність використання ресурсів, спрощує управління та знижує витрати.

У основі віртуалізації лежить гіпервізор – програмне забезпечення, яке створює віртуальні машини і керує ними. Він “ізолює” віртуальні потужності так, щоб кожна частинка могла працювати як незалежний комп’ютер з власними параметрами.

Існують два основні типи гіпервізорів:

  • Тип 1 (bare-metal) — встановлюється безпосередньо на сервер, частіше використовується в корпоративних середовищах. Приклад – VMware ESXi.
  • Тип 2 (hosted) — працює поверх ОС, як звичайна програма. Підходить для тестування і невеликих середовищ (наприклад, VirtualBox).

Віртуалізація у виділених серверах

На виділених (dedicated) серверах віртуалізація дозволяє розділити один фізичний сервер на кілька ізольованих середовищ, кожне з яких можна використовувати як окремий сервер. Як правило, кінцевий користувач використовує виділені сервери саме так, бо це дозволяє розгорнути різні середовища (тестове, продакшн, тощо) на одному “залізі”. Таким чином, кожна програма або процес отримує виділені ресурси – завдяки гіпервізору, одна віртуальна машина не може користуватись потужностями іншої.

Віртуалізація у віртуальних серверах (VPS)

VPS (Virtual Private Server) – це класичний приклад використання віртуалізації. Кожен VPS є окремою віртуальною машиною з власною ОС, root-доступом і гарантованими ресурсами. Хоча всі VPS працюють на одному фізичному сервері, вони не впливають один на одного, що забезпечує безпеку й стабільність. Користувач отримує функціонал, близький до виділеного сервера, але за значно нижчою ціною.

Віртуалізація в хмарних серверах

У хмарній інфраструктурі віртуалізація лежить в основі всієї архітектури. Якщо віртуалізація у звичайному сервері дозволяє створювати окремі ВМ на базі конкретного серверу, то в хмарі віртуалізація дозволяє об’єднати потужності багатьох серверів в єдиний пул. Таким чином, ВМ у хмарі не прив’язана до фізичного обладнання, а працює на вищому рівні абстракції. Завдяки віртуалізації, ресурси з цього пулу можна динамічно розподіляти між тисячами користувачів, масштабувати навантаження та забезпечувати безперервну роботу навіть у разі відмови обладнання.

Чому це важливо?

Розуміння принципів роботи віртуалізації – це ключ до розуміння багатьох важливих відмінностей між IT-інфраструктурними рішеннями. Поінформований бізнес може зменшити витрати, пришвидшити вихід нових продуктів на ринок, забезпечити стабільність та масштабованість ІТ-інфраструктури завдяки правильному вибору платформи і стратегічному застосуванню віртуалізації.