«Одягнути вишиванку – гордість» - У Чернівцях продовжується святкування Дня Вишиванки(ФОТОЗВІТ)

Чернівці сьогодні немов одягнулися в одну велику вишиванку. На вулицях яскравими барвами, візерунками, техніками різняться сорочки, вишиті сукні і навіть вишиті головні убори.

До святкування сьогодні долучилися також студенти Чернівецького Національного університету. Вже за традицією в резиденції на балконі красується величезна вишита сорочка.

Серед масових заходів, що сьогодні відбуваються по різних куточках Чернівців, студенти ЧНУ підготували для глядачів флешмоб.

Про роль вишиванки у житті українця та зв’язок з етнічним минулим у інтерв’ю з журналістом 0372.ua декан факультету іноземних мов, Осовська Ірина Миколаївна.

Ірино Миколаївно, скажіть будь ласка, що означає для Вас сьогодні одягнути вишиванку? Який Ваш особистий зв’язок з цим давнім елементом українського національного одягу?

Перш за все для мене це наша суть, суть українця, коли в кожному узорі і любов і журба, щастя і печаль і взагалі доля нашого народу, який все своє життя повинен був боротися, насолоджуватися перемогами, як правило тривало це не довго, бо ж з’являвся новий загарбник і тому для мене у вишиванці закарбована отака наша червоно-чорна історія.

Одягнути вишиванку сьогодні є традицією, рідше люди одягають її в буденний день. Як часто вишиванку одягаєте Ви?

Мушу зізнатися досить рідко, в святкові дні. Один з таких днів запам’ятався мені на все життя – тоді я вінчала своїх добрих знайомих. Шкодую звісно, що не можу частіше одягати вишиванку, особливо було б доречно вибирати це одяг в різних стилізованих варіантах. Сьогодні на мені не притаманна для Буковини вишивка, але планувала планую вже давно купити на Петрівському ярмарку щось стилізоване і осучаснене. До речі, чоловік мій має вже чотири вишиванки.

У якому віці у Вас з’явилася перша вишиванка?

Перша з’явилася роки три тому назад, вона зберігається у нас, як реліквія. Її одягала моя донька. Думаю це стане гарною традицією передавати вишиванку через покоління.