У мисливських угіддях Буковини посилюють профілактичні заходи з недопущення африканської чуми

Після спалахів хвороби у Хмельницькій області необхідно жорсткіше контролювати протиепізоотичну ситуацію.

Про це розповіло Чернівецьке облуправління лісомисливського господарства у Фейсбук на сторінці Лісівник Буковини.

- Ця хвороба диких та свійських свиней не несе загрози людям. 
Проте вона може стати причиною вимушеного знищення свинячого поголів’я. Вакцин для лікування не існує. Також хвороба дуже схожа із деякими іншими, від яких страждають свині. Профілактика – це єдина можливість не допустити поширення АЧС у мисливських угіддях області. Власне, всіх користувачів цих угідь та лісогосподарські підприємства ми вже зобов’язали бути напоготові та строго виконувати інструкції з профілактики, - розповідає в.о. начальника Чернівецького обласного управління лісового та мисливського господарства Роман Череватий.
Згідно з вказівкою облуправління лісомисливського господарства до спостереження за міграцією та поведінкою кабанів залучили єгерську службу, державну лісову охорону та мисливців області. У разі фактів, що можуть свідчити про захворювання на чуму свиней, вони повинні невідкладно повідомити про це управління та місцеві держоргани ветмедицини.
Окрім цього, мисливцям та працівникам лісоохорони роз’яснюють особливості хвороби та її виявлення. 
- Охорону державного мисливського фонду, у тому числі диких кабанів, ми посили у кілька разів. Зразки м’яса тварин, які будуть впольовані відповідно до виданих облуправлінням ліцензій, обов’язково передаватимуться на дослідження у лабораторії ветеринарної медицини. Тільки після висновків спеціалістів дичину можна буде вживати в їжу, - підкреслюєголовний лісничий Чернівецького ОУЛМГ Роман Череватий.

Десять фактів про африканську чуму свиней, які потрібно знати мисливцеві

1. Людина не хворіє на АЧС, однак стає переносником її збудника.
2. Через людину АЧС може потрапити в організм свійських свиней та стати причиною їх загибелі.
3. В’ялість, синюшність, червонувато-фіолетові плями, хитка хода, параліч, виділення слизу з очей, носа, діарея, блювання – одні з ознак хвороби у кабанів.
4. Хворі тварини часто зариваються у лісову підстилку.
5. Вірус АЧС у м’ясі заражених тварин зберігається до 155 днів, у копчених м’ясопродуктах – до 6 місяців, у салі – до 1 року, у замороженому м’ясі – до 3 років.
6. Ознаки хвороби у тварини проявляються через 5-9 діб (гострий перебіг) або 3-15 діб після зараження.
7. Упродовж 6-13 діб від 85 до 100 % заражених тварин гине.
8. Після полювання обов’язково потрібно передавати зразки м’яса на дослідження у лабораторію. 
9. Поширення АЧС може стати причиною знищення поголів’я диких кабанів та домашніх свиней, що завдасть великих економічних збитків. 
10. У разі підозри на АЧС потрібно ОБОВ’ЯЗКОВО у стислі терміни повідомити місцеве облуправління лісомисливського господарства та держоргани ветмедицини.

Читайте також: На Буковині перевірятимуть стан м’яса з метою уникнення африканської чуми