Власниця їдальні ЧНУ вдарила студентку

Власниця університетської їдальні, що у 5-ому корпусі ЧНУ ім. Ю. Федьковича встановила у закладі свої закони - заборонила  діставати телефони, планшети, книжки та зошити. 

Про це написала у своєму блозі чернівчанка Галина Маслак.

"Останнім часом усе частіше чую про те, що Чернівці повернулися в 90-ті: беззаконня, кримінал і життя по понятіям стають звичними справами для міста. Хроніка новин виглядає все загрозливішою, але мені здавалося, що небезпека далеко, по той бік монітора. На Прут я не ходжу, у спортшколу теж, чого ж хвилюватися? Та напасти на людину можна й серед білого дня, в університетській їдальні. Хто кого і за що — читайте далі.

Те, що в університетській їдальні у 5-ому корпусі ЧНУ ім. Ю. Федьковича діють свої закони, знає кожен відвідувач. І викладачі, і студенти, і навіть туристи тут у рівних умовах. Варто лише дістати у їдальні телефон, планшет, зошит чи книжку, і розплата неминуча: крики, погрози, вимоги покинути їдальню. Конституція тут не діє, як не діють і решта законів України. «Це моя територія, я підприємець, тут діють лише мої закони», — говорить власниця закладу, що орендує приміщення.

Чекаючи на результати іспиту, я вирішила поснідати сьогодні у їдальні, що знаходиться в підвалі 5-ого корпусу Резиденції митрополитів Буковини і Далмації. Щоб перевірити, котра година, дістала телефон. Саме в цей час проходила повз власниця їдальні. Далі — стандартна схема: вимоги в підвищеному тоні заховати телефон, потім — крики, образи, погрози, вимоги покинути приміщення. Далі — залякування, що мене виженуть з університету (за що?), вимоги назвати своє прізвище, групу і факультет, погрози викликати охорону (цікаво яку. Охорону мого університету?) Та найцікавіше почалося після того, як я попросила надати мені Книгу відгуків і пропозицій, якої, звісно ж, не було в куточку споживача (як і немає самого куточка споживача). Після двадцятої (вже) вимоги Книги відгуків  і такої ж двадцятої відмови я раптом її помітила. Вкотре сказавши надати мені саме ось ту книгу у  ось тому темному куточку біля мікрохвильовки, я повідомила, що збираюся сама її взяти. Погане рішення. З виглядом розгніваної тигриці, що захищає своє дитинча, жінка почала мене бити, дряпати і штовхати. Жаль, відео немає, зате є свідки. 

Схопивши Святу книгу, власниця їдальні зникла на кілька хвилин, потім повернулася, жбурнула її мені і люб'язно(наскільки вміла) дозволила зробити в ній відповідний запис. Книга нова, заповнена лише титульна сторінка, без печаток і підписів, сторінки не пронумеровані, а з 2005 року (дата видачі) жоден відвідувач ні на що не скаржився крім мене, негідниці." - описала ситуацію Галина у свому блозі.