Благо чи загроза: на Буковині вирішують долю Дністровських ГЕС

Епопея з будівництвом малих ГЕС на Дністрі триває уже не один рік. Перша інформація з’явилася ще у 2015-му році. Тоді «Укргідроенерго» ініціювало підготовку до розроблення проекту спорудження ГЕС у середній течії річки.

А 13 липня 2016 року уряд ухвалив «Програму розвитку гідроенергетики України на період до 2026 року». Це був перший документ, у якому згадали про зведення каскаду ГЕС на Дністрі. В «Укргідроенерго» запевняють, що будівництво каскаду ГЕС на Дністрі не тільки збільшить виробництво електроенергії, а й дозволить боротися з паводками.
Утім, проти таких амбітних планів виступають і провідні екологи, і Міністерство екології. По-перше, програму прийняли з грубими порушеннями законів України і міжнародних зобов’язань.  По-друге, Україна є стороною кількох міжнародних екологічних угод. По-третє, наслідки зведення на Дністрі ще 6 ГЕС можуть бути непоправними, застерігають екологи, виникне загроза підтоплення  території в межах Чернівецької, Тернопільської та Івано-Франківської областей. Під воду можуть піти цілі села.
Роз’яснити ситуацію погодився кандидат географічних наук, голова громадської ради при управлінні екології та природних ресурсів облдержадміністрації Віталій Коржик:
– Останнім часом «Укргідроенерго» активно реанімує стару радянську ідею створення каскаду гідроелектростанцій (ГЕС) у верхній каньйонній частині долини Дністра. На теренах Чернівецької, Тернопільської та Івано-Франківської областей передбачається будівництво 6 низьконапірних ГЕС біля сіл Вістря, Монастирок, Литячі, вище міста Заліщики, а також біля сіл Брідок та Устя. Загальна потужність – 230 мегават, що майже вдвічі менше потужності нині діючої Дністровської ГЕС. Мотивують це будівництво у ПАТ «Укргідроенерго» збільшенням технічних потужностей для виробництва додаткової електроенергії, створенням нових робочих місць, протипаводковою функцією водосховищ, збільшенням рекреаційного потенціалу, дешевою електроенергією для місцевих жителів, порівняно невеликими територіями затоплення водами водосховищ. Важливим моральним аргументом тиску на «несвідомих» є те, що в Австрії, Швейцарії, Норвегії, Швеції більшість електроенергії виробляється саме гідроелектростанціями, і Україні варто наслідувати досвід використання відновлювальних природних джерел енергії.
Одначе, будь-яке будівництво ГЕС, надто на рівнинних річках, є проблемою. Необхідний зважений підхід, який базується на системному розгляді всіх аспектів цієї важливої для держави справи. Дослідити це питання допоможе метод аналогії, який базується на вивченні 30-річного досвіду експлуатації «економічної» Дністровської ГЕС, цього гідроенергетичного монстра, закладеного так само в умовах глибокого річкового каньйону.
– То чим загрожує заплановане будівництво ГЕС екології краю?
– У верхній частині Дністровського водосховища в 30-кілометровій зоні виклинювання плеса вже накопичились потужні товщі намулу (місцями до 8–10 м), що фактично вивело з ладу водозабірні споруди Хотинської кущової водопровідної мережі. Цей процес триває. Зменшення ж глибини і надмірне прогрівання води влітку супроводжується її цвітінням, утворенням плаваючого органічного намулу, появою синьо-зелених водоростей, як наслідок – масовою загибеллю водних організмів, передусім іхтіофауни. Тобто водоймище повністю спотворюється. А на мілких водоймах запланованих ГЕС ця ситуація проявиться значно швидше і по всій акваторії.
Крім того, для дирекції Дністровської ГЕС водосховище – суто технічна водойма, режим використання якої повинен повністю залежати від потреб функціонування ГЕС. Тому всупереч природним процесам відтворення рибних запасів у сезон активного нересту здійснюються, на мою думку, екологічно злочинні весняні спуски вод, а надмірне скидання вод влітку 2015–2016 років у розпал посухи на території водозбірного басейну призвело до локальної екологічної катастрофи з масовою загибеллю водних молюсків та малька риб. Тому не маю ілюзій щодо запланованого будівництва ГЕС, де пануватиме такий самий технократичний підхід. Навряд чи вони створюватимуть переходи для міграції риб і живих організмів. Тож ймовірне знищення дністровської іхтіопопуляції з усіма цінними видами риб.
Затоплення дна долини і подальший підмив підніжжя стрімких схилів Дністровського каньйону призведе до активізації зсувів, обвалів, водної ерозії у небезпечних розмірах, як це вже активно і давно відбувається на узбережжі Дністровського водосховища. 

– Чи можна припустити, що соціально-економічні вигоди від експлуатації каскаду ГЕС перекриють екологічні втрати?

– Категорично – ні! Взяти хоча б рекреаційно-туристичний аспект: через затоплення нижніх річкових терас рекреаційний потенціал Дністровського водосховища зменшився у рази. Там, де колись можна було вийти на річковий пляж і безпечно зайти у воду, нині 20–40-метрова безодня. Наприклад, Хотин і околиці позбулися важливої рекреаційної ділянки поблизу водної артерії, тепер на її місці мулиста трясовина. Те саме чекатиме і на мешканців узбережжя вище за течією, де будуть затоплені і замулені підходи до води. Запитайте мешканців Волошкового чи Василівки на Сокирянщині, як часто вони купаються у крижаному Дністрі нижче греблі і де обіцяний діючий «басейн» для відпочинку?

Нині верхня частина Дністра і водосховище поки що залишаються єдиним у регіоні природним об’єктом, придатним для розвитку такого перспективного виду туризму, як водний сплав. Після створення низки гребель ця можливість безповоротно зникне.

Переконаний, що Дністер як ріка загальноукраїнського значення – зникне, бо реалізація такого проекту перетворить його на низку великих замулених смердючих ставків.

Щодо економічного аспекту хочу наголосити, що нині виробництво електроенергії в Україні становить 165 млрд кВт/год. і вже перебільшує реальні потреби, навіть з урахуванням експорту. А «внесок» цього каскаду ГЕС становитиме максимум 830 млн.кВт/год. – усього 0,5% від загального об’єму виробництва у державі. Тобто, пропоновані засоби абсолютно не виправдовують кінцеву мету. Чи варто вбивати ріку заради сумнівної вигоди? Тим паче, що з огляду на світові тенденції, акцент слід робити не на збільшенні виробництва електроенергії, а на мінімізацію та економію споживання, як це успішно здійснюють у передових країнах. 

А обіцяна дешева електроенергія для місцевих жителів цього регіону так і залишилась гарною обіцянкою-цяцянкою, бо спеціально відокремити електромережі для пільгового електрозабезпечення технічно неможливо, а вартість споживання із загальноукраїнської електромережі уніфікована і ніяких пільг не передбачає. До слова, мешканці Новодністровська платять за кіловати стільки ж, як вижниччани чи чернівчани.

Ще одна важлива складова проблеми: перед будівництвом низки ГЕС доведеться провести попередні масштабні роботи з переселення жителів із зони затоплень та переробки берегів і облаштуванню їх на нових місцях, перебудові всієї технічної інфраструктури, перенесенню цінних історико-архітектурних пам’яток тощо, що в умовах нинішньої стагнуючої економіки і відсутності вільних неприватизованих земельних ділянок є утопічним.

– Які ж заходи має вжити громадськість, аби запобігти цьому? 

– Громадські екологічні організації Буковини, Поділля і всієї України вже неодноразово звертались до найвищих державних мужів з вимогою припинити цей екологічний злочин. Проте на урядовому «олімпі» поки мовчать. А декілька місяців тому «Укргідроенерго» офіційно оголосило тендер на проведення техніко-економічного обгрунтування проекту будівництва. Як там у арабів: шакали тявкають, а караван іде? Тому і науковці, і екологічна громадськість, і місцеві громади повинні об’єднати свої зусилля задля недопущення цих оманливих і шкідливих намірів.

Джерело: "Хотинські вісті"

ГЕС дНІСТЕР ВОДА
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
Автор
(0 оцінок)
Викладення
(0 оцінок)
Актуальність
(0 оцінок)
Я рекомендую
Ніхто ще не рекомендував

Коментарі

Коментарі призначені для обговорення, вияснення цікавих питань. Адміністрація сайту попереджає, що коментарі з використанням ненормативної лексики, пропагандою насилля та образою честі та гідності будуть видалятися.

Суспільство
Пристрої «TruCam» патрульні Чернівецької області вперше почали використовувати на найбільш небезпечних ділянках буковинських доріг. Як розповів у програмі «Доброго ранку, Буковино!» на телеканалі «Буковина» заступник командира батальйону Управління патрульної поліції в Чернівецькій областіДмитро Мендришора, одним із таких відрізків стала дорога до села Мамаївці на трасі М-10 «Чернівці – Івано-Франківськ».– Там великий відсоток ДТП. Перш за все, з потерпіли...
Суспільство
У селі Мамаївці Кіцманського району маршрутний автобус збив збив жінку-пішохода.  Про це повідомляє прес-служба патрульної поліції у Чернівецькій області. Зазначається, що маршрутка Mercedes Benz, не впоравшись з керуванням, наїхала на пішохода. Жінку доставили до місцевого пункту медичної допомоги у Лужанах. На місці пригоди поліцейські забезпечують охорону місця події та допитують свідків аварії.
Суспільство
На Буковину насувається значне погіршення погоди.  Сьогодні у Чернівцях до вечора йтиме сніг, а вже завтра, 14 грудня, температура повітря знизиться до -4 градусів, вночі до -6. Синоптики прогнозують дрібний сніг. Вітер північно- західний 3,4 м/с. Така погода протримається до кінця тижня.  Рятувалиники попереджають водіїв про ожеледицю на дорогах і просять утриматись від поїздок.
Суспільство
12 грудня ввечері пожежа сталася у с. Великий Кучурів Сторожинецького району. Задимлення у нефункціонуючому одноповерховому будинку помітив перехожий і одразу зателефонував до Служби порятунку. На момент приїзду пожежно-рятувальних підрозділів площа пожежі складала 30 кв. м, горіли покрівля та конструкції даху. Пожежу ліквідовано у тих межах, в яких її застали вогнеборці, силами місцевої пожежної охорони с. Великий Кучурів, групи пожежогасіння аварійно-рят...
Суспільство
Цього тижня місто отримало додаткову кількість доз вакцини проти кору. Про це повідомили в Управлінні охорони здоров'я Чернівців.  Станом на 13 грудня у Чернівцях наявні 4434 дози вакцини проти кору: КНП «Міська дитяча поліклініка» – 3206КНП «Міська поліклініка №3» – 276КНП ЦПМСД «Роша» – 402КНП ЦПМСД «Садгора» – 550 «На сьогоднішній день в місті Чернівцях триває спалах кору. Кожного дня реєструється від 10 до 20 нових випадків захворювання. Ризик захворіт...
Суспільство
За вчинені злочини зловмисникам доведеться відповідати на лаві підсудних. До Шевченківського відділення поліції надійшло повідомлення від 33-річного чернівчанина. Заявник повідомив правоохоронцям, що невідомий із його незачиненого автомобіля, котрий був припаркований по місцю проживання, викрав акустичну систему. В ході проведення оперативно-розшукових дій дільничні офіцери поліції Шевченківського ВП встановили зловмисника. Ним виявився 16-річний місцевий...
Суспільство
У Чернівцях в зв’язку з проведенням аварійно-відновлювальних робіт про ліквідації витоку холодної води на пожежному гідранті по вул. Героїв Майдану – Гакмана 14 грудня 2018 року з 10.00 до 18.00 год. буде відсутнє водопостачання. А саме на будинки наступних вулиць:О. Кобилянської,Гоголя,Шкільна,Сагайдачного,Синагоги,К. Лібкхнехта,Шолом-Алейхема та прилеглих.Про це повідомляють на офіційному сайті Чернівецької міської ради.
Пригоди
На Глибоччині чоловік із дружиною отруїлись газом через несправність котла. Надзвичайна ситуація сталась у селі Луківці Глибоцького району, розповіли рятувальники, передає ІА АСС. 54-річна жителька та її чоловік отруїлись газом і потрапили до Чернівецької обласної лікарні. Чоловіка медики відпустили одразу, жінка наразі перебуває у реанімаційному відділенні. Попередня причина отруєння - несправність газового котла.
Суспільство
Двох громадян Грузії, які перевищили встановлений термін перебування на території України та ухилились від виїзду з території України після закінчення встановленого терміну, виявили в селі Мамаївці працівники Кіцманського РВ УДМС у Чернівецькій області, інформує Управління ДМС у Чернівецькій області. Іноземців притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 203 КУпАП та стягнуто штрафи у розмірі 5100 грн. на кожного. Щодо порушників міграційног...