Кінознавець розкритикував фільм "Гніздо Горлиці" (відео)

В цілому, «Гніздо горлиці» – достить непогана мелодрама… правда, скоріше орієнтована на телебачення, аніж на великий екран.

При цьому фільм має низку переваг та недоліків, частина з яких є симптоматичною для всього сучасного українського кіно. Про це розповів кінознавець Алекс Малишенко для "moviegram".

ЧОМУ ВСІМ СПОДОБАВСЯ ФІЛЬМ

"Гніздо горлиці" розповідає історію заробітчанки Дарини, яка їде до Італії, аби забезпечити сім'ї краще життя. Натомість, її родина поступово (і вельми очікувано) руйнується. Досить знайомі обставини для тих, хто сам їхав заробляти гроші за кордон або ж має таких знайомих, еге ж? Тарас Ткаченко поставив собі за мету максимально правдоподібно передати реальність заробітчан. З цим він впорався.

ПЕВНІ НЕДОЛІКИ

Звісно, не мовленнєві дефекти, а акторську гру. Вона не те, що нерівна – часом просто відсутня. Але часом – це не постійно. Більшу частину фільму актори намагаються грати і роблять це відповідно. Звичайно, не на "Оскар" і не на "Сезар", але, скажімо, порівняно зі вже згаданим "Моя бабуся Фанні Каплан" – просто дивовижно.

З вадами акторського перформансу змагаються ще менш переконливі сюжетні моменти. Наприклад, відверто дивує сцена, коли головна героїня приїжджає додому після двох років відсутності, а її донька Мирослава не бажає з нею розмовляти. Замість списати це на образу через свою відсутність абощо, Дарина негайно здогадується, що її донька вагітна. Звісно, це ж перше, що має спасти на думку!

ЩО З ЦЬОГО ОТРИМУЄ ГЛЯДАЧ

Одразу додам до плюсів, що все перераховане вище не зводиться до істерики. Проте часом стрічці не вистачає емоційного накалу – надто вже досягла дзену Дарина. Тому навіть у найбільш емоційних епізодах через брак кінематографічної енергії пульс глядача залишається рівним. Так само, як і музичний супровід – бич усього українського кінематографа. "Гнізду горлиці" як фільму сучасному дуже не вистачало і сучасного аудіоряду. Врешті-решт – музика теж документ епохи. На жаль, не для нашого кіно.