У Чернівецькому Палаці культури прогнили труби та завівся грибок (фото)

Днями в житті Чернівців сталась непомічена багатьма, але вагома подія. На історичних будівлях міста з’явились таблички про те, що вони є пам’ятками архітектури і охороняються державою.

З приводу цієї події висловився директор Центрального палацу культури Чернівців Олександр Мадей. 

Але поза лапками залишилось запитання: до якої держави себе відносять депутати Чернівецької міської ради? України чи якоїсь іншої?

У наступному році будівлі колишнього Єврейського дому і його атлантам, що крізь століття вдивляються на нас нинішніх, виповниться 110 років. Вона є окрасою Чернівців. І ми, вдячні нащадки, гордимось тим, що архітектурні ансамблі нашого міста вражають своєю ошатністю і витонченістю, викликають подив і захоплення кожного, хто приїздить до нас гостювати. Пишаємось так, ніби це наша власна заслуга, ніби будували ми самі.

Ще б пак! Архітектуру Чернівців, на відміну від тих же Тернополя і Рівного, не зачепила ні Перша, ні Друга світові війни, храми і культові споруди вистояли під час комуністичного режиму. Так, їх закривали, знімали хрести і зрізали зірки Давида. Та все ж стіни вистояли…

Шановні панове депутати, без образ. Але хто з вас пам’ятає, що перша легендарна «Смерічка» Левка Дутківського розпочинала свій творчий шлях як аматорський колектив у клубі навіть не обласного центру. Так, і Назарій Яремчук, і Володимир Івасюк, і Василь Зінкевич, і Оксана Савчук, і Ніна Каплієнко, і Василь Пиндик, і Ірина Стиць і багато інших народних і заслужених артистів України розпочинали свій творчий шлях у клубних закладах культури. Вже потім були філармонії, театри та інші сцени. Але я не певен що ці імена вам про щось говорять, адже, як свідчить те, яким чином ви цього річ ділили міський бюджет, вам культура глибоко по барабану. Так само як і освіта, охорона здоров’я, зрештою реальні потреби чернівчан.

Панове депутати, ви живете у якомусь власному придуманому вами ж світі, повністю відірвані від реального життя. Це ваше право і в цьому не було б нічого поганого, якби оце не впливало на якість життя пересічних містян. Ви напевно забули, що якщо медичні заклади лікують тіло, заклади освіти формують розум – то заклади культури бережуть те, що називається душею людини. Хоча у цьому переліку поняття «душі» для вас є напевно найбільш незрозумілим і ефемерним.

Ви хочете, щоб до вас ставились шанобливо і з повагою, але за своєю пихатістю позбавляєте місто можливості виростити майбутніх Яремчуків, Снігурів, Холоменюків. Бо після вас, як після сарани може не залишитись нічого.

І ось тоді, коли остаточно зруйнуються приміщення закладів культури, на ремонт яких ви відмовились виділити кошти, коли ніде буде вчитись співати, танцювати, малювати нашим дітям, онукам і правнукам, тоді вас згадають і можливо тоді ви перевертатиметесь від сорому у своїх дорогих домовинах.

І насамкінець: просто погляньте на фото. Ось те, що сьогодні охороняється державою. Така вона з середини, а не ззовні пам’ятка архітектури.

Щирий вам «уклін і дяка»!