Туристи, які відвідують наше місто, нарікають на відсутність автентичних закладів у Чернвцях

Останнім часом у Чернівцях дуже багато львівських закладів.

Туристи, які відвідують наше місто, дивуються засиллю закладів із інших міст та країн та відсутності автентично буковинських, пише Погляд.

На жаль, Чернівці поки що не особливо популярні у туристичному плані. Навіть порівняно з нашими сусідами – Кам’янцем-Подільським чи Івано-Франківськом. Про Львів і говорити годі – там взагалі зосереджені туристичні маршрути не лише Західної України, але й цілої держави загалом.

До нас немає якоїсь великої туристичної навали. Радше, приїздять окремі туристичні групи чи поодинокі туристи (на так звані тури вихідного дня).

Спочатку, на під’їздах до міста, вони скаржаться на жахливу інфраструктуру – дороги. А коли приїздять у Чернівці, то й тут у них виникає чимало претензій.

Але навіть ті туристи, які на кілька днів завітали до міста, хочуть бачити щось автентичне, місцеве, колоритне. Замість, наприклад, буковинських закладів харчування, їх зустрічають… львівські назви. Туристи з інших регіонів можуть навіть сплутати, куди ж вони, власне, приїхали.

«Коли гуляють вулицею Кобилянської, то там можна побачити будь-які назви, окрім місцевих. Вони кажуть, що за цим вони поїдуть до Львова, а тут хочуть чогось традиційного чернівецького»

- У Чернівцях дуже багато закладів європейської кухні. Але туристи, які приїздять, хочуть чогось місцевого – чернівецького, буковинського, - розповідає чернівецький екскурсовод Марія Паламарюк. - У центрі міста фактично такого закладу немає, а коли гуляють вулицею Кобилянської, то там можна побачити будь-які назви, окрім місцевих. Вони кажуть, що за цим вони поїдуть до Львова, а тут хочуть чогось традиційного чернівецького.

Зрозуміло, що після цього ці туристи більше не захочуть до Чернівців, а поїдуть одразу до сусіднього Львова. Навряд чи там можна знайти таку чималу кількість закладів буковинської кухні.

Саме тому і немає чим особливо пишатися у туристичному плані. Бо, наприклад, торік до Чернівців приїхали приблизно 350 тисяч туристів. А цього року їхня кількість може збільшитися десь до 400 тисяч. а більшість з них взагалі приїздять лише на день – вони зранку приїжджають, гуляють Чернівцями, обідають та їдуть далі.

Як розповів намв. о. начальника відділу туризму Чернівецької міської ради Микола Нікуліца, за останні три роки кількість туристів збільшилася. Але їх, звісно, не так багато, як би хотілося. Окрім внутрішніх туристів, до нас приїздять із Австрії, Німеччини, Румунії, Польщі, Білорусі.

- За кордоном туристові замало приїхати лише до одного міста (наприклад, Чернівців чи іншого українського міста). Вони просять комплексну поїздку на кілька днів (5-7 днів) і перебувають у кількох містах, - каже він. – Звичайно, чимало туристів у нас – це організовані групи. Бо коли люди приїздять особисто, ми не можемо їх відстежити та зафіксувати.

Відтак вирішити питання туристичної привабливості можна лише в комплексі – це поліпшення інфраструктури, влаштування заходів для подієвого туризму, поява автентичних закладів у місті тощо. Перелік можна продовжувати до безкінечності.

Інакше ми постійно будемо програвати навіть більш успішним у туристичному плані районним центрам.

- Львів відносно велике місто з відносно великим ринком. Тому не дивно, що багато тамтешніх фірм досягнули великих статків і конкуренція помітно швидко виросла. Маючи надлишковий капітал, вони поширюють свою діяльність у міста, де конкуренція менша, створюючи там свої філії та дочірні підприємства. У Чернівцях підприємництво, в основному, звелося до базарного типу, тому в окремих підприємців капітали не такі вже й великі, і тому вони не складають значної конкуренції львівським інвесторам. З позиції економіки, не грає ролі, хто створив підприємство в місті чи в області. Будь-який інвестор, який хоче і може працювати на місцевому ринку, є корисним для місцевої економіки. І неважливо, чи він місцевий, чи з іншої області, чи із-за кордону. Головне, що його фірма створює робочі місця і сплачує податки в місцевий бюджет. Інша справа, що наше фіскальне законодавство дозволяє за певних умов філіям підприємств інколи не робити відрахування в місцевий бюджет, а платити податки по місцю базування головної фірми. Щоб визначити рівень корисності львівського капіталу в економіці Чернівців, то потрібно з’ясувати, чи сплачують вони податки в місцевий бюджет. Якщо так, то все нормально і навіть добре. Якщо ні, то користь менша, але один позитив все-таки є – це робочі місця, а відповідно і доходи місцевих працівників. Адже свою заробітну плату вони витрачають, як водиться, в рамках місцевої економіки і в такий спосіб підтримують її розвиток,- каже Володимир Козменко, економіст, голова Чернівецького осередку Європейських студій.