Кожного місяця ціна на найулюбленішу страву буковинців зростає на декілька гривень

Для українців своєрідним індикатором (який, як кажуть фахівці, не має якогось наукового підґрунтя, проте є своєрідним лакмусовим папірцем, що свідчить про подорожчання основних продуктів) є так званий «індекс борщу». Йдеться про ціни на овочі та м’ясо з борщового набору.

Зважаючи на постійне зростання продуктів, сьогодні вартість каструлі борщу із м’ясом перевищила сто гривень. Водночас не так дорого коштуватиме пісний борщ – приблизно 20 гривень.

Як повідомив директор Української асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко на своїй сторінці в соцмережі, ціни на овочі з борщового набору на українському ринку за рік (2017) зросли в середньому на 37%.

За даними експерта, абсолютним лідером по зростанню ціни серед продуктів є буряк, який подорожчав торік на 73%. Щодо м’яса, то його ціна піднялася мінімум на 50% за рік.

Звісно, не варто сприймати цей так званий «індекс» за абсолютну величину. Адже у різних регіонах країни він є неоднаковим. І актуальний він лише для міського населення, яке купує усі продукти для приготування страви.

Сільське населення витрачає для цього значно менше коштів, адже переважно має усі необхідні інгредієнти, вирощені на власному городі (і частково м’ясну продукцію, якщо тримають свійських тварин).

Варто зауважити, що на ціну каструлі борщу впливають також сезонні коливання, оскільки взимку ціна на овочі постійно зростає. А м’ясо з такими темпами взагалі скоро стане недоступним делікатесом для пересічного українця.

Але, окрім сезонних факторів, є ще інші чинники, які впливають на ціну овочів. Бо зберігають їх по-різному, запаси також скорочуються.

- Є така проблема – ми хочемо знати реальний курс валюти. Той курс, що в обмінниках – номінальний. І єдине, про що він свідчить, - в якій пропорції наразі двоє суб`єктів готові обміняти валюту. Чому він недосконалий – бо у різних країнах суттєво різні ціни. А обмінний курс не дає реальної інформації про співвідношення реальної цінності валюти – реального обмінного курсу. Це поняття будується на основі торгового кошика – основних благ, якими у країні обмінюються. Але це важко рахувати. І для того, аби ми користувалися якимось показником, нам потрібно його принаймні розуміти. Тому було прийнято рішення спростити це на міжнародному рівні. Там умовно спростили до індексу біг-мака. Адже це товар, який виробляють у всіх країнах. Як не дивно, таких товарів дуже мало. Одним із них є якраз біг-мак, - каже Погляду кандидат економічних наук, доцент кафедри теорії економіки та менеджменту ЧНУ Богдан Сторощук. - Стосовно індексу борщу – це те саме, але на національному рівні. Щоб ми розуміли, як змінюються ціни, беремо набір благ, які точно купують дуже багато людей. Це дає інформацію про зміну, хоч незначну, частки витрат багатьох людей. І в цьому полягають його переваги, тому його і використовують масово. Адже розраховувати реальний індекс інфляції досить довго. Цим займається лише статистика, і аби зробити якісь висновки, потрібен час. А індекс борщу рахувати простіше, і він для простих людей зрозуміліший. Можна було взяти інше благо – хліб. Але на нього ціни неврегульовані. Тому бажано було взяти декілька благ, на ціни яких держава не впливає. До того ж, на відміну від інших, індекс борщу дає інформацію про сезонні коливання. Адже в індексі інфляції це не так відчутно.

Водночас експерти зауважують, що ціни на продукти в Україні майже зрівнялися з європейськими й продовжуватимуть зростати. І коли ціни досягають паритету – відбувається уповільнення зростання. Наприклад, цитрусові. Добірні яблука тощо у нас коштують так само, як в Європі.

На решту продукції ціни невпинно наближаються. На це ще впливає сезонний фактор, коли влітку та восени ціни знижують. А ще завдяки дрібним сільгоспвиробникам та приватним присадибним господарствам.