Не біліть дерева та бордюри: у Чернівцях закликають позбутись радянських традицій

Вапно шкодить деревам і псує естетику міста. Чиновники закликали чернівчан припинити білити дерева та бордюри.

"Правилами утримання зелених насаджень заборонено білити вапном дерева, малі архітектурні форми та елементи благоустрою. Зокрема, п 9.1.17, ці правила затвердженні ще у 2006 році наказом Міністерства будівництва, архітектури та жкг," - повідомив АССу керівник Інспекції з благоустрою Сергій Обшанський.

"Закликаємо мешканців дотримуватись чинного законодавства і не використовувати вапно для побілки дерев, бордюрів. Наголошую: вапно має агресивну дію на дерево, після побілки дерева часто хворіють. Щодо заборони білити МАФи чи інші об’єкти благоустрою , це має на меті забезпечити санітарний стан та естетику міста. Наприклад, якщо побілити бордюр, то коли падає дощ, вапно буде змиватись і розтікатись довкола", - наголосив чиновник.

У Тресті зеленого господарства повідомили, що не купують вапно і виступають категорично проти побілки дерев у Чернівцях: "Знаю, що білять фруктові дерева проти шкідників, декоративні дерева білити неприпустимо, - каже керівник підприємства Олександр Брязкало, - в Чернівцях не прислухаються до наших прохань: десь побілено. десь не побілено. Знаю. що деякі ЖРЕпи це роблять", - каже Олександр Брязкало.

Як пише Хмарочос , звичка фарбувати у білий колір дерева і елементи міського благоустрою точно існує тільки у країнах колишнього СРСР і точно з’явилась за часів Радянського Союзу. Навіть більше, ця традиція походить з радянської армії. За часів Другої Світової це ще мало якийсь сенс – межі трас, по яких рухались військові, фарбували у білий колір для того, щоб не вмикати вночі фари на вантажівках, аби автоколону не побачила ворожа авіація. Але справжня любов до фарбування у білий колір бордюрів і стовпів з’являється на території військових частин. В армії це створює атмосферу доглянутості та «вічного параду».

Крім того, це може розглядатись, як спосіб зайняти чимось солдатів та привчити їх до дисципліни. Пізніше, білі дерева стали обов’язковим атрибутом радянських суботників навесні у містах, звідки й стали вважатись нормою та перекочували у свідомість громадян, як абсолютно нормальне щорічне явище. На цьому прикладі з Берліна абсолютно зрозуміло, що білі елементи на вулиці створюють візуальний шум. Більше того, лише побілки достатньо, аби зруйнувати затишність цієї європейської вулиці і перетворити її на рідну пострадянську.