Скільки коштує чернівчанам зібрати дитину до школи?

Дорогими будуть цьогорічні школярі. Батькам вкотре необхідно виймати з гаманців тисячі гривень, аби забезпечити своє чадо на увесь навчальний рік.

Особливих витрат зазнають рідні першачків, бо їм треба придбати все і відразу. Батьки, які торік відбули цю процедуру, кажуть, що лише на канцтовари треба 1000-2000 гривень.

– Канцтовари плануємо оновлювати ближче до вересня, адже зараз період відпусток і попит ще не настільки великий, – розповідає Погляду продавець-консультант магазину канцтоварів «Кнопка» Юлія Андроник-Вітюк. – Ціни, звичайно, дуже різняться, залежно від якості, торгової марки та кількості тих же олівців, фломастерів, пластиліну…

Чернівчанка Ірина, яка готує до школи семикласника, каже, що досить дорогі спеціальні зошити для різних предметів, а для іноземної мови необхідно ще й спеціальний підручник. Лише на це уже відклала 800 гривень. Також уже здала 150 гривень на літній ремонт класу, а у вересні з усіма батьками маю по 350 гривень віддати на потреби класу, і по 100 – на школу.

Щодо вбрання, то нічого нового сину не купуватиме, мовляв, те, що носить, досі пристойне, окрім того, в учительки немає претензій щодо зовнішнього вигляду сина.

– 24 липня лише отримали шкільний одяг й одразу продали шорти-спідницю для дівчинки 7-8 років, – розповідає «Погляду» продавець-консультант магазину дитячого та підліткового одягу «Сонечко» Антоніна Борисяк. – Ось ще маємо модні рюкзаки по 330 гривень. Для хлопчиків є краватки та краватки-метелики від 50 до 110 гривень.

Загалом, в магазинах та на ринках є безліч різноманітних фасонів шкільної форми, особливо для дівчаток. Їм виробники виготовили не лише сукенки, але й сарафани, комбінезони зі штанами чи шортами, блузки зі спідницями-шортами тощо.

Оминайте форму з габардину

– Для дівчинки ліпше купувати сарафанчик із костюмно-платтянної тканини, – радить чернівецька модельєрка Світлана Крачило. – Тканину необхідно пробувати на дотик, щоб у ній було досить багато натуральної нитки. Тому що це все-таки дитина одягає. Звісно, має бути незначний відсоток і штучної нитки, тоді тканина не мнеться і добре носиться.

Окрім того, С. Крачило застерігає батьків від цілком штучної форми для малечі.

– Зазвичай зі штучного габардину шиють форми, – додає пані Світлана, – і вони не мають вигляду. Ця тканина цупка і легка, тож не падає так, як треба. Тобто немає естетики в тій тканині, бо вона не здатна створити форму. Це не кажучи вже про гігієнічні властивості, коли штучне вбрання парке, тіло в ньому «не дихає». Окрім того, бачу, як хлопчикам незручно в габардинових костюмчиках. Вважаю, такий класичний костюм, як шкільна форма для хлопчиків, недоречний, бо в ньому незручно. Дитина має бігати, рухатися. Тобто це має бути якесь поєднання класики зі спортивним. А класичний костюм це, скоріше, на один раз одягнути, припустимо на лінійку. А для решти часу необхідно прогумовувати вид одягу, аби це було і зручно, і комфортно.

Інколи у школі можуть забракувати зошити, на яких немає напису «Схвалено для використання у загальноосвітніх навчальних закладах комісією… Міністерства освіти і науки України»

С. Крачило каже, що батьки можуть самостійно пошити дуже гарну річ з хорошої тканини. Якщо ж хисту до шиття немає, то замовлення у кравчині обійдеться дорожче, за розцінками індивідуального пошиття.

– Якщо ж стандартний варіант замовити, то, можливо, і не буде дорожче за готову річ. Тобто все відносно, – додає модельєрка.

Не дозволяють рвані джинси і картаті сорочки

– Не можу назвати себе супермамою, – каже чернівчанка Марта, мама четвертокласника. – Я вже не збираю дитину так, як колись у перший клас, що треба придбати все й одразу. Просто впродовж року стараюся поступово оновлювати усе необхідне, за потреби. До прикладу, зараз у сина майже новий портфель, адже купила його наприкінці навчального року через те, що попередній був настільки зачовганим, що несила на нього було дивитися. Спортивна форма йому ще підходить. Інколи купую дещо довші штанці, які гарно виглядають підкоченими і досить пристойні, якщо їх розкотиш, коли дитина підросте. Вимога у школі щодо форми проста: світлий верх, темний низ. Не дозоляють лише рвані джинси і картаті сорочки.

«Розпочинаю здійснювати закупи ще в травні»

Молода мама Галина Чернівецька каже, що торік пережила похід доньки в перший клас. Обійшлося усе у 5 тисяч гривень. Це при тому, що не орієнтувалася на фірмові речі, і не брала те, що зовсім дешеве.

– У перший клас, за офіційною програмою, замість рюкзака необхідна папка із канцтоварами, – додає Г. Чернівецька. – Обов’язково має бути комплект спортивного одягу (спортивний костюм і кросівки, а на теплий час – шорти з футболкою). Спортивний костюм обійдеться від 300-500 гривень. Кросівки від 500 гривень. Змінне взуття (необхідне для молодшої школи) – 100-200 гривень. Туфлі найпростіші від 300 до 1000 гривень. Блузки від 300 до 500 грн. Бантики замовляли на цілий клас, дали по 50 гривень за пару.

– Я розпочинаю робити закупи ще в травні, якщо чесно, – розповідає пані Галина. – Списки усього необхідного нам дали (вчителька скинула по «вайберу») десь у червні. А з одягу дещо придбала ще в квітні, на розпродажах. Я час від часу купую наперед і не боюся брати одяг на виріст. Особливо, якщо бачу якісне вбрання по хорошій ціні. З часом переконуюся, що роблю правильно, бо ціни ростуть безперервно. Звичайно, зимовий одяг ще докуповуватимемо восени.

Серед додаткових витрат – персональні шафки для дітей, які обійшлися у 400 гривень за одиницю.

– Це була ініціатива батьків, адже чимало дітей після навчання відвідують позашкільні заклади освіти і носять у школу не просто рюкзак, а чимало додаткових речей, – каже Г. Чернівецька. – Обійшлися шафки в 400 гривень за одиницю. Вартість залежить від майстра, бо серед перших пропозицій були ціни за 1000 гривень, а потім – 650. Виходить, якщо є час на пошуки, то можна суттєво зекономити.