Справедливо чи ні: як реагувати на критику?

Людям притаманно критикувати інших, забуваючи при цьому про себе: як відомо, в чужому оці ми бачимо і смітинку, в той час як в своєму і колоди не помічаємо. Як бути, якщо вас критикують найобразливішим чином, причому закиди, які вам роблять, несправедливі?

Диму без вогню не буває?

Першою – і закономірною – реакцією на чиюсь критику зазвичай є образа і обурення:  як він або вона – сміє таке говорити?! Це неправда, і до мене не має жодного стосунку! Наклеп! Можливо, все так і є насправді, але, можливо, все-таки варто розібратися і відокремити зерна від плевел, де в почутій вами критиці правда, а де – брехня і наклеп.

Для цього, заспокоївшись – емоції це поганий порадник, потрібно поставити собі запитання: чому саме цей вислів так сильно вас зачепив – можливо, в ньому є частка істини? Наприклад, якщо б вас звинуватили в тому, що ви штурмом взяли Бастилію або стріляли у президента Кеннеді, ви тільки розсміялися у відповідь, а слова про те, що вам не пасує ця сукня або ви написали нудну статтю, чомусь вибили вас з рівноваги. Якщо ваш критик в чомусь має рацію, виправте помилку і забудьте – як про його слова, так і про пов'язані з ними негативні емоції. Якщо ж його думка ні на чому не ґрунтується, тим паче. Якщо важко зробити самостійно, скористайтеся нашими порадами.

Марні страхи: звідки ростуть ноги і як із цим боротися?

Тримаємо обличчя

Насамперед, не варто показувати критику-кривдникові, що ви засмучені – в іншому разі, людина, усвідомивши, що вас так легко засмутити, буде користуватися цією "зброєю" все частіше і частіше і винятково вам на шкоду. Тож має сенс тримати обличчя і не показувати всієї глибини своєї образи, тим паче, що на цьому почутті ще нікому не вдалося побудувати нічого хорошого – тільки погане. До того ж, дати зрозуміти своєму критику, що ви ображені, значить, визнати його правоту, а це доречно робити тільки в тому разі, якщо ви дійсно так вважаєте.

Критика без конструктивної пропозиції – образа

Не менш важливо вимагати від людини, яка вас критикує, щоб вона не просто вказувала на ваші недоліки або помилки, а радила би вам, як змінити знак мінус на плюс. Критика має право на існування тільки тоді, коли пропонує конструктивні способи виправлення ситуації, в іншому разі це не більше ніж образа, а на неї й реагувати слід відповідно – ігнорувати таку "критику", і самого критикана.

Як правильно відповідати на критику

Як відповідати на критичні зауваження, кожен вирішує самостійно. Головне, дотримуватись кількох правил, які допоможуть вам гідно вийти з ситуації, що склалася.

По-перше, давайте відповідь спокійно, не підвищуючи тону, в іншому разі ризикуєте зірватися і втратити контроль над своїми емоціями.

По-друге, не говоріть забагато, інакше співрозмовник подумає, що ви виправдовуєтеся, а значить, йому вдалося пробити броню вашої впевненості в собі, а ми вже домовилися, що цього не допустимо.

І, по-третє, не поспішайте обговорювати висловлені вам претензії – зведіть розмову до чогось іншого, це дасть вам можливість опанувати себе  і обдумати свою політику в дискусії, якщо ви, звичайно, вирішите у неї вступити.

Перетворюємо негатив на позитив

Навіть якщо людина, висловлює критику на вашу адресу, керується добрими намірами, якась частка агресії та недоброзичливості в її словах все одно є. Найкраще, що ви можете зробити в такій ситуації, – це нейтралізувати її намір образити вас, перетворивши негатив на позитив. Наприклад, почувши докір у тому, що у вас на робочому місці завжди безлад, відбивайте удар: "Це тому, що я – творча особистість, а акуратність – риса нудних педантів". До речі, таким чином ви не тільки виб'єте "зброю" з рук "противника",  а й принесете користь своїй самооцінці.

Це не ваша проблема

Ще один момент, який обов'язково потрібно враховувати: будь-яка критика – відображення проблем того, хто її висловлює вам, і ви можете не мати до неї жодного стосунку. Тому замість того, щоб злитися і переживати, просто поспівчувайте йому – напевно, людина сильно страждає, якщо переносить свої внутрішні переживання у форму претензій до інших людей.

Іноді краще залишитися при своїй думці

Ну і наостанок – істина, яку варто пам'ятати: не завжди із завзятістю, гідною кращого застосування, варто доводити свою правоту. Зрозуміло, якщо йдеться про речі принципові, поступатися не варто. Але в питаннях менш значних, які не настільки важливі для вас, можна і не відстоювати її зі зброєю в руках – правильним буде залишити критика при його думці, а самому залишитися при своїй. Все одно привернути у свою віру все своє оточення неможливо, це марна трата часу і сил, які можуть стати в пригоді для більш важливих і значущих цілей.

Олександра Волошина, ТСН