Криза трьох років: як буковинцям впоратися із норовом своїх чад

Криза трьох років – найскладніший період у житті дитини. Це і руйнування усталених соціальних стосунків, й усвідомлення та відокремлення свого "Я". Малюки переходять від підсвідомого наслідування до власних поведінкових звичок, вияву власних емоцій. Тому завдання дорослих – підтримати свого нащадка у прагненні стати особистістю.

"Я сам"– це лише виникнення помітної самостійності, відокремлення дитини від дорослої людини, формування власних переконань та уявлень. Якщо стосунки з малюком не складаються і його ініціатива не заохочується, у дитини виникають кризові явища, що негативно позначаються на взаєминах із дорослими, а іноді – однолітками.

Ми підготували добірку із 7 ознак кризи, що вперше була розкрита в роботі Ельзи Келер «Про особистість трирічної дитини»:

Негативізм. Дитина взагалі не хоче підкорятися дорослим. Головне – зробити навпаки, протилежне тому, що їй запропонували. Негативізм не варто ототожнювати із неслухняністю, що буває у більш ранньому віці.

Упертість. Дитина наполягає на своєму, на власному рішенні. Малюк починає відчувати себе особистістю і хоче, щоб на це зважали. Упертість не слід плутати із наполегливістю.

Примхливість. Близька до негативізму й упертості, має специфічні особливості. Норовливість має більш генералізований і більш безособовий характер. Це протест проти усталених порядків.

Свавілля. Прагнення емансипації – звільнення від залежності, скасування будь-яких обмежень, рівність прав із дорослим. Дитина хоче бути самостійною.

Знецінювання дорослих. Діти перестають вбачати в дорослих абсолютний авторитет. Можуть дозволити собі назвати батька чи матір, скажімо, «дурником».

Протест-бунт. Виявляється в частих сварках із батьками. Стосунки дитини з навколишніми набувають протестних форм, постійного конфлікту.

Деспотизм. Здебільшого ця проблема виникає в родинах, які мають одну дитину. Дитина виявляє деспотизм та вишукує для цього безліч приводів та способів.

Ні в якому випадку не можна ігнорувати цей період розвитку особистості, що ґрунтується на почутті гордості. Тому важливо адекватно реагувати на вчинки своїх малюків, щоб не закласти підґрунтя для нарцисизму чи комплексу неповноцінності.

Читайте також:У Чернівціях — новий керівник пикордонного загону