Що варто знати буковинцям про пасивно-агресивну поведінку?

Зазвичай слово “агресія” асоціюється у нас зі штурханиною, криками, лайками та перетинанням меж. Але насправді серед нас є агресивні люди, які тихі, нікого не чіпають та часом виглядають нещасними. А після спілкування з ними вас аж тіпає, хочеться накричати на них або плакати. Щоб виявити агресію - не обов’язково бути схильним до фізичного насильства неврівноваженим типом. Достатньо пасивної, чи прихованої агресії.

Про це розповідає Уляна Супрун у своєму блозі.

Пасивно-агресивна поведінка - це коли людина здається нічого не робить, але в тому-то і проблема. Вираз “пасивно-агресивний” стали клінічно використовувати під час Другої світової війни щодо солдат, які відмовлялися виконувати накази. Це скаржитися “в повітря” чи в спину, показово позіхати, відмовлятися від допомоги, але продовжувати показувати, як тяжко, нав’язувати допомогу, про яку ніхто не просив, і дорікати невдячністю, не повідомляти важливу інформацію - це все бути пасивно-агресивними. 

Жертва пасивно-агресивної поведінки почувається ображеною, винною, але зазвичай хоче проявити активну агресію. Чого власне очікують пасивно-агресивні люди. Вони, здавалося б, ні до чого, адже це вони є “справжньою жертвою”.

Основою цієї пасивно-агресивної поведінки є ворожість і проблеми з її вираженням. Казати в очі, безпосередньо в чомусь відмовляти, виражати незгоду та свої справжні бажання у нас не прийнято. Саме тому пасивно-агресивна поведінка здається людям дуже навіть прийнятною. Згідно з дослідженнями, пасивно-агресивні люди мали в дитинстві недостачу піклування, неприязнь та суворе ставлення зі сторони батьків. 

Як поводитися із пасивно-агресивними людьми? 

• Насамперед варто зрозуміти, що це не ви “психовані” та неадекватно реагуєте. Якщо пасивно-агресивна поведінка є звичною моделлю відносно вас, то це проблема співрозмовника;
• Опануйте своє обурення. Пасивно-агресивні люди цього і чекають. У випадку вашого виходу із цієї гри - вони будуть рано чи пізно міняти стратегію;
• Скажіть людині прямо про свої очікування, використовуючи “я-конструкції”. Домовляйтеся про все чітко і однозначно, краще в письмовій формі;
• Визначте власні кордони. Також зрозумійте, де ваша відповідальність і прийміть її, а все решту - відкиньте. Не варто перейматися тим, що поза вашою відповідальністю. У парі проговоріть ті сфери, у яких відповідальність лежить на обох.

Якщо ж ви пасивно-агресивна людина, то зрозумійте для себе, що з вашою поведінкою щось дійсно не так і байдуже, робили ви це свідомо чи ні.

Хоч пасивно-агресивна поведінка сама по собі і не вважається психічним розладом, але нею часто супроводжуються інші розлади: межовий розлад особистості, нарцисичний розлад, клінічну депресію, зловживання наркотичними речовинами. 

Ця поведінка може дуже псувати стосунки в парі, родині чи на роботі. Медичні джерела рекомендують звертатися по допомогу до психотерапевта із цією проблемою, якщо вони самі не можуть здолати таку поведінку.

Читайте також: три райони замість 11: обговорили імовірний новий варіант районування Чернівецької області.