Хто "придумав" мити руки? - Уляна Супрун повідомляє буковинцям

Угорського лікаря Ігнаца Земмельвейса вважають батьком гігієни рук. 1847 року він працював у одному з пологових будинків Відня. Він звернув увагу на те, що поява післяпологової гарячки у породіль та рівень материнської смертності у його клініці був значно вищим, ніж тоді, коли пологи приймали акушерки (16% у порівнянні з 7%).

Про це повідомляє Уляна Супрун у своєму блозі. 

Лікар вирішив розібратися, у чому справа, і визначив, що лікарі та студенти-медики часто приймали пологи безпосередньо після проведення розтину. І він розробив теорію, що після повернення з кімнати для розтинів вони приносили на руках “трупні частинки” (патогенні мікроорганізми, що можуть спричиняти інфекції) через те, що не помили руки. У свою чергу акушерки не проводили хірургічних втручань чи розтинів, тому ризики інфікування були менші.

Але практика миття рук ще довго не мала прихильників. Аж у 1980-х роках, коли низка спалахів харчових інфекцій викликала занепокоєння громадськості, CDC (Центр контролю та профілактики захворювань США) визначив гігієну рук як запобігання поширенню інфекції. Після теорії Земельвейса людям потрібні були два століття, щоб миття рук стало визнаною та загальноприйнятою практикою у світі.

Миття рук захищає від небезпечних хвороб, зменшує потребу у лікуванні антибіотиками та запобігає поширенню інфекцій. А руки потрібно мити обов'язково:

• Після повернення з вулиці додому;
• До, під час і після приготування їжі;
• До і після догляду за хворим;
• Після кашляння, чхання і коли насморк;
• Після відвідування туалету;
• Після контакту з тваринами.

Читайте також: релігійні конфлікти на Буковині - у поліції обговорили заходи.