50% українців очікують змін за результатами соцопитування "Рейтинг": цікаве буковинцям

Половина українців очікує змін в державі, кожен п'ятий відчуває напруженість чи обурення, більше половини довіряють Президенту Зеленському, а ключовим суспільним запитом до діючої влади є припинення війни на Сході - такими є результати опитування, що провела Соціологічна група "Рейтинг".

Соціологічна група "Рейтинг" оприлюднила результати всеукраїнського опитування, проведеного протягом 22-26 січня 2020 року. Результати опитування продемонстрували переважання очікування змін (50%) та надії (42%) серед населення. Попри це третина відчуває розчарування, кожен п’ятий - незахищеність, напруженість або ж обурення, кожен восьмий – відчай та розгубленість. За останні два роки в суспільстві зросли настрої очікування змін та надії, зменшилися - розчарування, напруженості та обурення. Позитивні емоції переважають серед молодшого та більш забезпеченого сегментів респондентів, негативні - у старшого та біднішого.

1. Лідером за довірою є президент Володимир Зеленський: довіряють йому 59%, не довіряють - 32%. Рівень довіри до інших ключових політиків має негативний баланс. Д.Разумкову довіряють 26%, не довіряють - 44%, Ю.Бойку - 25% та 56% відповідно, С.Вакарчуку -  22% та 62%, О.Гончаруку - 20% та 53%, Ю.Тимошенко - 20% та 73%, П.Порошенку - 15% та 78%.

2. Рейтинг політичних сил очолює партія "Слуга народу": 42,2% серед тих, хто визначився та має намір голосувати. За партії "Опозиційна платформа - За життя" - 13,5%, "Європейська солідарність" - 9,5%, "Батьківщина" - 8,1%. Підтримка інших партій - нижче 4%. Тих, хто не визначився, - близько 16%.

3. Припинення військових дій на Сході України залишається ключовим суспільним запитом до Президента (64%). Посилення боротьби з корупцією очікують 45%, відродження промисловості - 30%, підвищення соціальних стандартів - 24%, підвищення якості медицини - 22%. За останні місяці зросла значимість запитів на припинення війни та відродження промисловості.

4. Обираючи між пріоритетами економічного розвитку, куди в першу чергу слід спрямувати державні ресурси, опитані швидше схильні підтримувати розвиток промисловості та інвестицій (65%). 28% - за збільшення розмірів субсидій та соціальних виплат.

5. Обираючи між збільшенням розмірів заробітних плат медиків та розбудовою шкіл, лікарень та впровадження нових технологій, 59% підтримують останній пріоритет, 29% - за зростання розмірів виплат.

6. 45% вважають, що для влади є пріоритетним витрачати ресурси на допомогу соціально незахищених категорій, з іншого боку - майже стільки ж (46%) за те, щоб їх спрямувати на створення умов для стимулювання активності населення.

7. 46% вважають, що держава швидше повинна зосередитися на виявленні та покаранні корупціонерів, стільки ж стверджують, що першочергово потрібно зменшити можливості для корупції.

8. Основними маркерами позитивних змін в економіці респонденти вважають відкриття нових підприємств (54%) та створення нових робочих місць (54%). Третина вважають, що про покращення свідчитиме зменшення рівня трудової міграції за кордон, чверть - зростання розміру мінімальної зарплати, кожен п’ятий - зниження цін на основні продукти.

9. У соціальній сфері ключовими маркерами позитивних зрушень респонденти вважають підвищення якості медицини (50%), зростання розмірів пенсій (41%) та збільшення підтримки соціально вразливих категорій населення (36%). Чверть вважають індикатором покращення будівництво нових шкіл, дитсадків, лікарень, кожен п’ятий - підвищення якості освіти та збільшення тривалості життя.

10. Пенсіонери - категорія населення, серед найбільш вразливих, яка, на думку опитаних, потребує першочергової уваги від держави (57%). По 42% респондентів вважають, що владі слід звернути увагу в першу чергу на інвалідів за станом здоров’я або дітей-сиріт. 36% стверджують, що найперше слід допомагати малозабезпеченим сім’ям. По 22-24% так говорять про багатодітні сім’ї та учасників бойових дій, АТО.

11. 76% опитаних бачили новорічне привітання президента Зеленського. Серед них дві третини оцінили його позитивно, 22% - нейтрально, 13% - негативно.

Аудиторія: населення України від 18 років і старше. Вибірка репрезентативна за віком, статтю, регіонами і типом поселення. Вибіркова сукупність: 2500 респондентів. Особисте формалізоване інтерв’ю (face-to-face). Помилка репрезентативності дослідження: не більше 2,0%. Терміни проведення дослідження: 22-26 січня 2020 р.

Читайте також: Професійне зростання держслужбовців не виходячи з кабінету: цікаве буковинцям