Як розвивати критичне мислення в учнів: кілька порад буковинським вчителям

Критичне мислення формується поступово, воно є результатом щоденної кропіткої роботи вчителя й учня, пише studway.com.ua.

Не можна виділити чіткий алгоритм дій учителя з формування критичного мислення в учнів. Але можна виділити певні умови, створення яких здатне спонукати і стимулювати учнів до критичного мислення. Будь-яке заняття можна умовно поділити на п’ять частин: вступ – актуалізація – мотивація – висвітлення нового (осмислення) – підбиття підсумків (рефлексія) – домашнє завдання.

Вступ передбачає привітання вчителя зі своїми учнями.

На етапі актуалізації обговорюються і визначаються ті питання, які потрібно вивчити, проаналізувати, дослідити.

Мотивація є важливим елементом побудови уроку, адже без настрою на ефективний процес пізнання, особистої зацікавленості, знання не принесуть позитивного результату.

На етапі висвітлення нового (осмислення) учні знайомляться з новою інформацією. Важливо, щоб учитель давав учням право на індивідуальні пошуки інформації з подальшим груповим обговоренням та аналізом.

На етапі підбиття підсумків (рефлексії) учні обдумують те, що вони дізналися і як застосовувати знання надалі; обговорюють, як це змінило їхні думки, бачення, чи може це вплинути на їхню поведінку.

Домашнє завдання має бути необ’ємним і коментованим. Тобто, учитель має дати такі завдання на опрацювання вдома, які б дозволили учням «відшліфувати» навички, які вони почали формувати на уроці.

На кожному з етапів уроку чи заняття можна використовувати методичні прийоми критичного мислення. Учитель має самостійно визначитися: де, коли і який прийом можна застосувати.

Методи розвитку критичного мислення

«Мозкова атака» («брейншторм»)

Ця методика допомагає систематизувати знання і знаходити творчі рішення. Для застосування методики вчитель записує посередині дошки певне поняття, а учні озвучують усе, що про нього знають. За допомогою рисочок, спрямованих від слова, вчитель записує висловлення дітей. У результаті має вийти щось схоже на кущ, доповнювати який можна впродовж уроку та в кінці, щоб систематизувати знання учнів.

«Асоціативний кущ»

На відміну від «мозкової атаки», де висловлені думки стосуються інформації з приводу певної теми, метод «Асоціативний кущ» спонукає учнів думати вільно та відкрито стосовно певного предмета, образу, теми, включаючи почуття, емоції, ставлення. Отже, цей метод стимулює нелінійну форму мислення – асоціативне мислення.

Коло Венна

Цю методику найкраще використовувати для порівняння двох понять або предметів. Її можна зобразити за допомогою схеми: два кола, що перетинаються між собою. Кожне коло означає окреме поняття, місце перетину – це спільні властивості обох понять. За допомогою цієї діаграми можна порівнювати літературних героїв, явища природи, величини.

«Товсті» / «тонкі» запитання

Учитель влаштовує опитування за певною тематикою (запитання готуються заздалегідь). «Тонкі» запитання передбачають відповідь лише «так / ні» і починаються, наприклад, так: «Хто..?», «Що..?», «Чи правда, що..?». «Товсті» запитання вимагають розгорнутої відповіді – з аналізом, синтезом, порівнянням, оцінкою. Наприклад, «Дайте три пояснення, чому..?», «Поясніть, чому..?», «У чому різниця між..?».

Стратегії розвитку критичного мислення

Використовуй «пустопорожній час». Ми часто відволікаємось і витрачаємо наш час на непотрібні речі (переклацування каналів телебачення, гортання стрічки соцмереж, самозвинувачування чи жаль щодо минулого), що не приносять нам ні продуктивного результату, ні задоволення. Тож чому б не використати цей час на тренування мислення? Наприклад, наприкінці кожного дня можна проаналізувати: про що я сьогодні думав(-ла) за день? коли я мислив(-ла) при цьому про якісь дурниці, а коли, навпаки, думав(-ла) продуктивно? Якщо робити це регулярно – твоє мислення почне змінюватися.

Працюй над однією проблемою в день. Це можна робити навіть на ходу (наприклад, дорогою з роботи). Подумай, які проблеми перед тобою зараз стоять. Відкинь ті, на які ти не можеш впливати самостійно. Потім обери одну проблему, яка тобі під силу. Вивчи її з усіх боків. Виясни, яка інформація тобі потрібна для вирішення проблеми. Потім збери інформацію і продумай свої подальші дії.

Веди інтелектуальний щоденник. Щотижня записуй у ньому опис емоційно значимої ситуації, твою реакцію на неї, її аналіз та оцінку аналізу.

Перебудовуй характер. Вибери одну інтелектуальну рису (наприклад, наполегливість) та розвивай її протягом тижня. Таким чином ти розшириш свої знання.

Зменшуй рівень егоцентризму. Людині властиве егоцентричне мислення – несвідомий нахил на користь себе. Спостерігай за собою в таких ситуаціях: коли ти думаєш егоцентрично? Зафіксувавши такі моменти, спробуй вдатися до саморефлексії, поставивши собі таке запитання: а що би в такій ситуації відчувала та зробила раціональна людина?

Передивися свій погляд на речі. Навіть на проблеми можна дивитися на під іншим кутом зору, побачити в них позитивні моменти, знайти шляхи виходу і бути щасливішими. Щоб практикувати такий підхід, потрібно встановити певні принципи. Наприклад, можна створити список із 5 – 10 негативних ситуацій, коли ти почуваєшся сердитим(-ою), незадоволеним(-ою), розчарованим(-ою) тощо. І до кожної з них знайти альтернативні бачення і модель поведінки.

Працюй зі своїми емоціями. Щоразу, коли ти відчуваєш негативні емоції, спитай себе: які мої думки привели мене до цього? як інакше я можу подумати про те, що мене так турбує? Якщо ти знайдеш відповіді на ці запитання – твої емоції неодмінно змінюватимуться.

Проаналізуй вплив групи на твоє життя. Час від часу став собі запитання, як на тебе впливає той чи інший колектив: яку поведінку від тебе очікують? що забороняють робити? Часто групові норми можуть впливати на нас на несвідомому рівні, в результаті чого ми можемо забороняти собі думати чи вчиняти певні речі. Тимчасом як насправді, можливо, тобі давно би хотілося поводитися інакше (згідно з особистими нормами та цінностями).

Критичне мислення на уроках (приклади завдань)

Математика

Під час уроку математики в 6 класі вивчають тему «Зведення подібних доданків». Учні мають назвати, яких умінь вони вже набули для роботи з математичними виразами, і заповнити разом з учителем першу і другу колонки таблиці «Знаємо – Хочемо дізнатись – Дізнались».

Українська література

Учитель пропонує учням прочитати кілька цитат про період, який вони вивчатимуть. Учні мають визначити слова, які, на їхню думку, найточніше характеризують цей період, і проаналізувати джерела цитат.

Природознавство

У 10 класі на уроці хімії «Карбон і силіцій, їхнє місце в періодичній системі хімічних елементів Менделєєва» вчитель пропонує учням, працюючи в парах, сформулювати 2 – 3 відкриті запитання щодо змісту періодичної системи Д. Менделєєва. Запитання мають починатися зі слів: «У чому полягає..?», «Які..?», «Який..?», «Яка..?», «Як пов’язані..?», «Про що говорить..?», «Що означає..?», «Як змінюються..?».

Зарубіжна література

Під час вивчення фрагмента твору «Пригоди Тома Соєра» на уроці з літературного читання в 4-му класі можна використати такі методи:
а) читання в парах (запитання в парах) – для роботи з біографічними відомостями про Марка Твена;
б) передбачення з опорними словами – під час читання уривка з твору «Чудовий маляр».

Нагадаємо, раніше ми писали про те, що молодий вчений із Чернівців став Лауреатом премії Президента України. Прочитати про це можна ТУТ.