На службі без вихідних: як відзначають Великдень чернівецькі патрульні

Цьогоріч Великдень проходить для буковинців в умовах карантину, більшість все ж відзначатиме свято вдома, у родинному колі. Однак для патрульних поліцейських пасхальні свята - це час посиленого режиму несення служби. 

Бути на службі у той час, коли інші святкують, - звична справа для сім'ї Скрипник, де обидвоє працюють у патрульній поліції Чернівецької області. Коли чоловік йде на зміну, то дружина приходить додому, або ж навпаки, - і такий ритм вже звичний для подружжя. Кореспондентці 0372.ua вдалося поспілкуватися з патрульною 4 роти Чернівецького підрозділу Крістіною Скрипник під час несення служби саме у пасхальну неділю. 

Крістіна разом зі своїм напарником Михайлом заступили на зміну сьогодні вранці, 19 квітня. Проїхавшись разом з ними центральними вулицями міста, було дуже незвично бачити лише припарковані автомобілі і пусті тротуари.

Під час богослужінь біля храмів міста, де правопорядок забезпечували чернівецькі патрульні, не було багатолюдно. Прихожани були одягнуті в маски та рукавички і дотримувалися дистанції, до церков нікого не пускали, люди просто слухали службу перед храмами. Вдень наш екіпаж патрулюватиме місто, післяобідній робочий час може бути більш насиченим, - розповідає поліцейська. 

Крістіна Скрипник працює у патрульній поліції більше року, проте її чоловік - від початку створення УПП на Буковині. Михайло Скрипник - командир 1 роти чернівецького підрозділу патрульної поліції.

Присягу склала 7 березня 2019 року, досить недавно. Служити у поліції не було мрією, проте завдяки тому запалу, з яким розповідав про нову поліцію мій чоловік, я вирішила спробувати. Він буквально "заразив" мене цією ідеєю. Коли Михайло лише подав документи, я народила сина, тому пішла у декретну відпустку. До поліції працювала викладачем Чернівецького національного університету імені Ю. Федьковича, навчалася в аспірантурі. За фахом я - фізик. Але постійні розмови про нову поліцію, складність і важливість такої роботи вплинули на моє рішення стати патрульним поліцейським. Крім того, з матеріальної точки зору, рівень оплати праці у поліції все ж більший, ніж у вищій школі. Все це у кінцевому результаті мотивувало мене долучитися до лав патрульної поліції. 

Якщо у поліції служать двоє з подружжя, то незавжди можна знайти багато часу на сімейні справи. "Особливо складно тоді, коли на один тиждень одночасно припадають перезміни, але, впринципі, керівництво йде на зустріч" - зауважує наша співрозмовниця.

Робота патрульного поліцейського часом психологічно складна. На викликах, де справа стосується дітей, у мене спрацьовує материнський інстинкт. Одразу хочеться їх захистити, приділити більше уваги, зберегти життя дитини. Це не впливає на професійні якості, швидше підсилює сприйняття ситуації. Я стаю на захист дитини, в мене змінюється думка щодо батьків. Тоді профілактичні бесіди з такими батьками стають ще більш переконливішими й аргументованішими. Тому в своїй роботі найбільший страх може бути пов'язаний із нещасним випадком саме з дитиною.

В умовах дії карантинних обмежень, робота патрульних теж має свої особливості, - говорить далі поліцейська.

Ми не маємо на меті оштрафувати когось чи затримати за порушення карантину. Наша робота полягає у переконанні, роз'ясненні усіх небезпек, що пов'язані із недотриманням тимчасових обмежень. Адже від того, як громадянин за даних обставин поводитиметься у соціумі, залежатиме його життя, життя близьких і нас також, адже поліція теж перебуває у зоні ризику попри дотримання всіх заходів безпеки. І те, що більшість чернівчан у день Пасхи залишилася вдома, свідчить про зростання відповідальності і бажання зберегти своє життя та життя інших.

Що ж стосується сімейних традицій святкування Великодня, то відколи чоловік почав працювати у патрульній поліції, освячували паску по черзі, - говорить Крістіна.

Хто був не на роботі з подружжя, той і йшов до церкви. Перші два роки до храму йшла я з сином Владиславом, потім два роки поспіль чоловік. Цього року ми утрималися від освячення кошика. Чоловік повернувся зі зміни, я заступила на чергування. Проте, звісно, від цього наша віра не зменшилася. 

Доречі, Крістіна зізнається, що син дуже спокійно ставиться до того, що батьки - поліцейські.

Він далеко не слухняний хлопчик, часом може спекулювати роботою тата і мами - у дитячому садочку навіть погрожував батьками-поліцейськими, коли хтось з діток його міг зачепити. Оскільки він ходить до дошкільної установи для співробітників МВС, то тут частіше проводяться різноманітні профілактичні заходи нашими шкільними поліцейськими, тому добре знає, коли можна переходити вулицю, а коли - ні, як поводитися у дитячому колективі. Це теж формує певне ставлення дитини до роботи патрульного. 

Коли мова йде про мотивацію поліцейського, то у кожного вона своя. "Мене найбільше мотивують люди, з якими я працюю і важливість роботи, яку виконую, - ділиться з нами патрульна.

Також у мене надійний напарник. Кожен день роботи, як на мене, не схожий на попередній, немає ідентичних викликів, однакового спілкування з людьми. Тобто щодня щось нове. Значну увагу ми приділяємо самовдосконаленню. Щодня командири доводять якусь нову інформацію і без вдосконалення знань, ознайомлення з новими постановами, інструкціями рівень обізнаності патрульного поліцейського не підвищиться. Всі це розуміють, тому прагнуть ставати кращими. 

Щодо якостей, якими має володіти патрульний, то посміхнувшись, наша співбесідниця однозначно відповіла, - поліцейський має бути безстрашним.

Найголовнішою рисою для поліцейського має бути чесність - перед собою і перед людьми, яких ти захищаєш. Не менш важлими є такі риси, як справедливість, невибірковість, уникнення подвійних стандартів у роботі - тобто, штрафую за порушення ПДР і тих, хто на дорогих автомобілях, і тих, хто ні. У роботі ти маєш дотримуватися неупередженості та об'єктивності у ставленні до людей. Також неабияк цінується цілеспрямованість, доброта, порядність.

Підсумовуючи, Крістіна Скрипник наголосила, що довіра до патрульного поліцейського залежить не тільки від якісно виконаної роботи. "Якщо люди на виклику поводяться агресивно і агресія зростає, поліцейський не буде посміхатися йому у відповідь, бо він добре розуміє, що такий стан може призвести до гірших наслідків. Його завдання - захищати і підтримувати порядок, ті з громадян, які це усвідомлюють, порушувати закон не будуть. Відповідно і ставлення буде до поліцейських адекватним".

Нагадаємо, раніше ми писали про те, як працюють на Буковині карантинні КПП. Прочитати про це можна ТУТ.

Стали свідком надзвичайної події? - пишіть її нам!